Ухвала суду № 42103459, 16.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1990/14-ц Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.Провадження № 22-ц/780/6009/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 1 16.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Кулішенка Ю.М.,

за участю секретаря - Химинець Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області, Управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та відновлення права користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2013 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області, Управління Держземагентства Вишгородського району Київської області, а саме - визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 26 червня 2006 року № 786831, виданий ОСОБА_2 Рішення суду набрало законної сили.

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного рішення у зв»язку з ново виявленими обставинами, посилаючись на те, що в основу прийнятого рішення суду покладено судове рішення, прийняте в порядку адміністративного судочинства Київським апеляційним адміністративним судом 06 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області , треті особи - ОСОБА_2, Відділ земельних ресурсів Вишгородської райдержадміністрації, про визнання протиправними та скасування рішень. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року зазначена постанова була скасована, а постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 - залишена в силі. Саме прийняття Вищим адміністративним судом зазначеного рішення і є, на її думку, підставою для перегляду рішення суду першої інстанції у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 361 ЦПК України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв»язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області, Управління Держземагентства у Вишгородському районі Київської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та відновлення права користування земельною ділянкою-задоволено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області, Управління Держземагентства у Вишгородському районі Київської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та відновлення права користування земельною ділянкою - скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області, Управління Держземагентства у Вишгородському районі Київської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та відновлення права користування земельною ділянкою - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1. На підставі рішення Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 21 березня 2006 року № 143 ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,1997 га в с. Глібівка в урочищі Лугове. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 06 лютого 2013 року скасовано пункт 4 додатку до рішення Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23 вересня 2005 року № 122 щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки та визнано протиправним та скасовано рішення Глібівської сільської ради від 21 березня 2006 року № 143 щодо затвердження технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2; протиправними визнано дії Вишгородського районного відділу земельних ресурсів та голови Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо видачі спірного державного акта на ім'я ОСОБА_2 Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року зазначена постанова Київського апеляційного адміністративного суду була скасована, а постанова суду першої інстанції від 16 лютого 2012 року, якою у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішень Глібівської сільської ради від 23 вересня 2005 року № 122 та від 21 березня 2006 року № 143 відмовлено - залишена в силі. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2013 року, яке й переглядалося судом за нововиявленими обставинами, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Глібівська сільська рада Вишгородського району Київської області , Управління Держземагентства Вишгородського району Київської області, а саме - визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку від 26 червня 2006 року № 786831, виданий ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд виходив з положень ст.ст. 361, 365 ЦПК України та вважав, що є всі підстави для задоволення заявиОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв»язку з нововиявленими обставинами.

Так, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та визнаючи недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, Вишгородський районний суд Київської області мотивував своє рішення від 11 жовтня 2013 року саме прийняттям постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року, якою адміністративний позов ОСОБА_1 було частково задоволено, у тому числі щодо визнання протиправними та скасування рішень сільської ради. Про зазначене свідчить, зокрема, посилання суду при прийнятті рішення на статтю 155 ЗК України, як на єдину норму матеріального права, відповідно до якої, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 365 ЦПК України, розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

З урахуванням викладеного, а також тієї істотної обставини, що згадана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року, а постанова Вишгородського районного суду Київської області від 16 лютого 2012 року залишена в силі, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність достатніх підстав для застосування пункту 3 частини 2 статті 361 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та застосував до них відповідні норми права.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Додаткові доводи апелянта, подані до апеляційного суду у листопаді 2014 року, виходять за межі судового розгляду у суді першої інстанції і не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: