Ухвала суду № 42099943, 25.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2872/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

25 грудня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 1114,42 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Чернівецьким окружним адміністративним судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" зареєстровано в м. Чернівці вул. Донбасівська , 1, код ЄДРПОУ 00274461, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювала ОСОБА_2 якій 25.05.2009 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на адресу відповідача у січні 2013 року було надіслано розрахунок за 2012 рік та місячний розмір відшкодування у 2013 році.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" не відшкодувало управлінню Пенсійного фонду України в м. Чернівцях суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_2 вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" і на неї не поширюється дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та заходи з включення пенсії ОСОБА_2 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто для жінок після досягнення 55 років, а для чоловіків - після досягнення 60 років.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 2, має здійснюватися відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2013 рік та з 2014 року (а. с. 11-12).

У вказаних розрахунках зазначено, що датою досягнення ОСОБА_2 пенсійного віку є ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Як встановлено судом з протоколу №1141 від 28.07.2009 року ОСОБА_2 з 25 травня 2009 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Датою досягнення пенсійного віку зазначено 17.02.2014 року.

П. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на час призначення пенсії ОСОБА_2.) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Таким чином, станом на час призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачала зменшення пенсійного віку жінок на 5 років. Відповідно суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний був відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах протягом 5 років - до досягнення особою пенсійного віку.

Як вказує позивач, підставою для збільшення пенсійного віку є те, що з 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року, яким було внесено зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не передбачено зміни порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

З призначенням 25.05.2009 року пільгової пенсії ОСОБА_2 виникли правовідносини між управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях та товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" щодо обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії. Дані правовідносини, на момент їх виникнення, були врегульовані Законами України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та передбачали обов'язок відповідача по відшкодуванню пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_2, до 17.02.2014 року, тобто на умовах, встановлених ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на час призначення пенсії ОСОБА_2.).

Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач повною мірою не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Відповідачем спростовано твердження позивача стосовно наявності заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 за вересень 2014 року.

Враховуючи наведене, вимоги даного позову не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року - без змін.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.