Рішення № 42098193, 24.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5068/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2631/2014

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Вакарук В.М.,

секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника Івано-Франківського МВК,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про виселення без надання іншого жилого приміщення за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 07 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

09.04.2014 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся із вказаним позовом.

В заяві зазначив, що будинкам АДРЕСА_1 надано статус гуртожитків для проживання сімей та передано на баланс КП «Дирекція замовника».

У кімнаті АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2, який зареєстрований у кімнаті №16, та його колишня дружина ОСОБА_5 і її сестра ОСОБА_6. Останні проживають у спірній кімнаті без реєстрації.

Посилаючись на те, що відповідачі самовільно поселились у спірну кімнату, позивач просив постановити рішення про виселення без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.11.2014 року позов задоволено. Постановлено виселити ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 з кімнати АДРЕСА_1 м. Іван-Франківську без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 81,20 грн. судового збору з кожного.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Судом не було враховано того, що рішенням виконкому №461 від 15.01.2009 року кімнату АДРЕСА_2 закріплено як гуртожиток з правом поселення та реєстрації працівників ЖЕО №2. А листом №1-6/12 від 19.01.2009 року адміністрація та профспілковий комітет ЖЕО №2 просили закріпити спірну кімнату за ним та членами його сім'ї, які проживають у ній з 2001 року.

Судом не було враховано того, що він вселився у кімнату № 19 за погодженням з адміністрацією та профспілковим комітетом ЖЕО №2, а отже його вселення не є самовільним.

Не дав оцінки суд і тій обставині, що він з 1993 року працює в ЖЕО №2, а отже відповідно до положень ст.125 ЖК не може бути виселений без надання іншого житла як особа, яка пропрацювала на підприємстві в установі та організації, що надала службове житлове приміщення, не менше як десять років.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_3 також подала апеляційну скаргу на рішення суду.

ОСОБА_3 вказує на те, що у неї немає сестри ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Її рідні сестра ОСОБА_7 (ОСОБА_7), ІНФОРМАЦІЯ_2, та брат ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_3, проживають у Тернопільській області.

Крім того, апелянт зазначає, що вона немає ніякого відношення до даного спору, їй не відомі особи, які беруть участь у справі, її не повідомили про місце і час розгляду справи, у зв'язку з чим суд безпідставно зобов'язав її виселитись та стягнув з неї витрати по оплаті судового збору.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову - виселити ОСОБА_2 і ОСОБА_6 та стягнути з них витрати по оплаті судового збору, а в задоволенні позову про її виселення та стягнення судових витрат відмовити.

ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_3 свою апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник виконкому Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_4 апеляційні скарги не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради від 21.03.2007 року №127 будинкам АДРЕСА_1 надано статус для тимчасового проживання, а рішенням №298 від 16.06.2009 року зазначеним будинкам надано статус гуртожитків для проживання сімей, за винятком кімнат №№29,33,35-45, 63,73,74,75 буд №6а.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 31.01.2012 року №580-20 гуртожитки, що перебували на балансах житлово-експлуатаційних організацій міста, передані на баланс КП «Дирекція замовника».

Також встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 та разом зі своєю колишньою дружиною та її сестрою фактично проживають у кімнаті №19 цього ж будинку.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.04.2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Івано-Франківського МВК та КП «Дирекція замовника» про визнання права користування житлом - кімнатою АДРЕСА_2

Відповідно до ч 3. ст.61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про самовільне зайняття відповідачами кімнати №19 та про необхідність їх виселення без надання іншого житла.

Разом з тим, суд ухвалив рішення про виселення ОСОБА_6, яка не є сестрою колишньої дружини ОСОБА_2, ніколи не проживала у гуртожитку по АДРЕСА_1 Її прізвище після реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 співпало з дівочим прізвищем сестри колишньої дружини ОСОБА_2

Наведене підтверджено поданими ОСОБА_3 копією свідоцтва про народження, копією паспорта з відмітками про місце реєстрації, копією свідоцтва про розлучення.

В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив той факт, що ОСОБА_3 не є сестрою його колишньої дружини, а є незнайомою йому особою, яку він бачить вперше.

При таких обставинах справи рішення суду в частині виселення ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині та відшкодування ОСОБА_3 витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 07 листопада 2014 року в частині виселення ОСОБА_6 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_6 про виселення без надання іншого жилого приміщення відмовити.

Змінити рішення суду в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, зазначивши про стягнення з кожного по 121,80 грн.

Стягнути з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_3 121,80 грн. судового збору.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

М.Д. Горейко

В.М. Вакарук