Рішення № 42098194, 18.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8335/2012

Провадження № 22-ц/779/2595/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.

секретаря Мельник О.В.

з участю ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3

представника банку Купріянової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся в суд зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.05.2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №77/КВ/Ф-06, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000 Євро з сплатою 11,5 % річних на строк до 10.05.2011 року. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №77/КВ/Ф-06 від 19.05.2006 року щодо ОСОБА_2 Відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконує, про що банк повідомляв шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язання згідно умов кредитного договору. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 07.05.2012 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість в сумі 43253,71 грн., з яких заборгованість за кредитом - 35673,95 грн., заборгованість за відсотками - 7579,77 грн., які банк просив стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителя ОСОБА_5

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17.03.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №77/КВ/Ф-06 від 20.05.2006 року у розмірі 43253,71 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 432,54 грн.

Цим же рішенням надано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої АДРЕСА_1 відстрочку виконання рішення суду терміном на шість місяців.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового, яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального та процесуального права й ухвалив незаконне рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не доведено право вимоги виконання кредитного зобов'язання по укладеному між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 договору. Позивачем всупереч вимог договору 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, не доведено факт передачі йому оригіналів кредитного договору та договору поруки, а також інформацію про стан розрахунків між первісним кредитором та боржником. Наданий представником ПАТ «Дельта Банк» витяг з додатку №2 до договору від 30.06.2010 року не може розцінюватись судом як належний доказ, оскільки не містить дату складання, додатку, інформації про невиконаний розмір грошового зобов'язання, підписи сторін, що здійснювали передачу, а витяг підписаний особою, обсяг повноважень якої не встановлений та не підтверджений. Також посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, згідно з записом №44 якого вказано, що ТОВ «Укрпромбанк» ліквідований як юридична особа 21.01.2010 року. Таким чином договір переуступки вимоги, пред'явлений позивачем не є достовірним, так як юридична особа ТОВ «Укрпромбанк» на той час вже не існував.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просить задовольнити скаргу.

Представник ПАТ «Дельта Банк» апеляційну скаргу не визнала, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що19 травня 2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 строком до 10 травня 2011 року був укладений кредитний договір №77/КВ/Ф-06, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмір 10000 Євро з сплатою 11,5 % річних. Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року ТзОВ «Український промисловий банк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги по кредитному договору №77/КВ/Ф-06 від 19.05.2006 року згідно відповідач отримав від банку кредит у розмірі 10000 Євро з сплатою 11,5 % річних на строк до 10.05.2011 року. Оскільки відповідач належно не виконує зобов'язання за кредитним договором, станом на станом на 07.05.2012 року має заборгованість за кредитом в сумі 43253,71 грн., то суд стягнув з ОСОБА_2 зазначену заборгованість на корить ПАТ «Дельта Банк».

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що 19 травня 2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №77/КВ/Ф-06, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000 Євро з сплатою 11,5 % річних на строк до 10 травня 2011 року. Проте, позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору і станом на 07 травня 2012 року має заборгованість за кредитним договором заборгованість в сумі 43253,71 грн.

Також установлено, що відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року ТзОВ «Український промисловий банк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору№77/КВ/Ф-06 від 19 травня 2006 року укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000 Євро з сплатою 11,5 % річних на строк до 10 травня 2011 року.

Відповідно із умовами зазначеного кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач належно не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом 07 травня 2012 року має заборгованість за кредитом в сумі 4122, 41 Євро ( чотири тисячі сто двадцять два євро сорок один євроцент), що згідно курсу Національного банку України складає 43253,71 грн. яких 3400 євро - 35673,95 грн. заборгованість за кредитом, 722,41 євро - 7579,77 грн., заборгованість за відсотками.

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції вірно вважав, що є підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» та правильно керувався умовами договору і ст. ст. 553,554,1048, 1050, 1054 ЦК України.

Також правильним є висновок суд щодо відмови у задоволенні позову до поручителя ОСОБА_5, оскільки заміна кредитора відбулась без згоди поручителя, що суперечить вимогам п.3ч.1ст.559 ЦК України.

Разом з тим, надаючи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої АДРЕСА_1 відстрочку виконання рішення суду терміном на шість місяців, не врахував вимоги ст.11 ЦПК України і прийшов до передчасного висновку щодо відстрочки виконання рішення суду, так як сторони не заявляли клопотань про такі вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

За таких обставин оскаржуване рішення суду слід змінити щодо надання відстрочки виконання рішення суду, а в решті рішення суду залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2014 року змінити.

Виключити з резолютивної частини зазначеного рішення речення «надати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої АДРЕСА_1 відстрочку виконання рішення суду терміном на шість місяців».

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддя В.Д.Фединяк

Судді: В.М. Васильковський

А.Ю. Малєєв