Ухвала суду № 42098183, 22.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3306/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2627/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Проскурніцького П.І., Вакарук В.М.,

секретаря Драганчук У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 29 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 29 жовтня 2014 року закрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Апелянт незгідний з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що відповідно із п.5 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

Як вбачається із п.5 ч.1 ст. 205 ЦПК України обов'язковою умовою для винесення ухвали про закриття провадження у справі є наявність рішення третейського суду з приводу спору між сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, із рішення третейського суду вбачається, що воно постановлене у справі за позовом тільки позичальника по кредиту ОСОБА_2. Поручитель ОСОБА_3 участі у справі не брала.

Предметом розгляду справи в третейському суді було стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.02.2008 р., яка утворилася станом на 08.12.2008 р.ю За період з грудня 2008 р., по червень 2014 року заборгованість по кредитному договору збільшилася, що вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку. Заборгованість, що виникла з 08.12.2012 року предметом розгляду справи в третейському суді не була. Тому, апелянт вважає, що підстав для винесення ухвали про закриття провадження у справі в суду першої інстанції не було.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що судом встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 19 січня 2009р. (справа №1801) позовні вимоги ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №700003400 від 04.02.2008р. задоволено частково та стягнено з ОСОБА_2 загальну суму заборгованості в розмірі 217335,20 грн.

За заявою ЗАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2009р. було видано виконавчий лист на підставі вищезазначеного рішення третейського суду. Суд першої інстанції, враховуючи, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення третейського суду, на підставі якого видано виконавчий лист, у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України закрив провадження у даній справі.

Із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та вважає ухвалу такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

Однак, як вбачається із рішення третейського суду від 10 січня 2009 року, воно постановлено у справі за позовом тільки до позичальника ОСОБА_2, яка була відповідачем у спорі, розглянутому третейським судом.

Поручитель за договором поруки від 04 лютого 2008 року ОСОБА_3, до якої банком заявлено вимоги як до солідарного боржника, не приймала участі як сторона у справі в Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для винесення ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом допущенно порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 311 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Оскільки дана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому її слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 29 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

П.І. Проскурніцький

В.М. Вакарук