Ухвала суду № 42098182, 24.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0909/5918/2012

Провадження № 22-ц/779/2693/2014

Категорія 23

Головуючий у 1 інстанції Димашка В.П.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Гавриляк Є.М.

з участю представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2014 року відмовлено в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4.

Не погодившись з такою ухвалою, представник стягувача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України з підстав неподання державним виконавцем доказів наявності у боржника закордонного паспорта та довідки про розмір його заборгованості не відповідають положенням ст. 377-1 ЦПК України, розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, та не узгоджуються з роз'ясненням Верховного Суду України, які містяться в листі від 01.02.2013 року.

При цьому апелянт зауважує, що розмір невиконаного грошового зобов'язання ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 зазначений у виконавчому листі, постанові про відкриття виконавчого провадження, а також інших документах виконавчого провадження, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

У зв'язку з наведеним просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України задовольнити.

У засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції та боржник ОСОБА_4 у засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник ВДВС надіслав суду письмову заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, апеляційну скаргу задоволити.

Боржник ОСОБА_4 не повідомив суд про причину неявки.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не надано відомостей про наявність у боржника ОСОБА_4 закордонного паспорта та довідки про розмір його заборгованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З аналізу наведеної норми слідує, що законодавцем не встановлено обов'язку органу ДВС при зверненні з таким поданням в суд надавати суду будь-які докази з питань наявності чи відсутності у боржника закордонного паспорта.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, якою встановлені вимоги до подання державного виконавця, не ставить на державного виконавця обов'язку долучати до подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України довідку про розмір заборгованості боржника, а лише копію виконавчого документа, постанову про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби).

За змістом положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон зокрема у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Як роз'яснив Верховний Суд України в листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону №606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що постановами про відкриття виконавчого провадження ВП №43239479, ВП №43239544, ВП №43239621, ВП №43239110, ВП №43239229 та ВП №43239351 від 08.05. 2014 року (а.с. 167-172) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчих листів №346/5918/13ц, виданих Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 14.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь приватного підприємця ОСОБА_5 20 383 грн. 84 коп. вартості риштування, 60 363 грн. боргу, 25 550 грн. пені, 2 272 грн. 69 коп. інфляційних збитків, 2 816 грн. 26 коп. - 3% річних та 1 138 грн. 85 коп. сплаченого судового збору (а.с. 173-178).

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про добровільне виконання вищевказаних виконавчих листів.

Разом з тим, проведеними виконавчими діями встановлено, що зареєстрованого нерухомого майна за боржником не значиться (а.с. 179).

Згідно відповіді Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб від 02.06.2014 року (а.с. 181), відповіді Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями від 02.06.2014 року (а.с. 182), відповіді Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсії від 30.05.2014 року (а.с. 183), відповіді Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи від 30.05.2014 року (а.с. 184) інформація щодо ОСОБА_4 відсутня.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.05.2014 року ВП №43239351 (а.с. 180) для забезпечення виконання виконавчого листа №346/5918, виданого 14.10.2013 року Коломийським міськрайонним судом, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 в межах суми звернення стягнення 124 218,38 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. Дані про арешт рухомого майна боржника ОСОБА_4 внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а.с. 187).

З актів державного виконавця від 02.06.2014 року та 22.07.2014 року (а.с. 188, 189) вбачається, що провести виконавчі дії державному виконавцю не вдалося, оскільки боржник за місцем свого проживання відсутній, двері до його будинку зачинені. Державним виконавцем двічі залишалося повідомлення боржнику про зобов'язання сплати боргу.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Фокіна О.Г. про те, що боржник ОСОБА_4 ухиляється від виконання рішення суду, у зв'язку з чим його слід тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, є обґрунтованими.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена без дотриманням вимог матеріального та процесуального права, то апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу. По суті встановленого слід задоволити подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317, 377-1 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2014 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого на проживання в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2013 року.

Дві копії ухвали направити для виконання відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції для подальшого скерування у Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Проскурніцький П.І.