Ухвала суду № 42092022, 18.12.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів: Павліченка С.В., Бондаренка Ю.О.,

при секретарі - Маринець Д.М.,

з участю - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду від 22 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що 23 лютого 2008 року його батько ОСОБА_9 склав заповіт, посвідчений секретарем Лазівської сільської ради, згідно якого заповів належне йому майно своєму внукові ОСОБА_6, який доводиться сином позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 помер і після звернення до Воловецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому стало відомо про існування заповіту від 11 березня 2011 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, згідно якого його батько заповів все своє майно іншому внукові - ОСОБА_3

Вважає, що заповіт від 11 березня 2011 року є недійсним, оскільки через хворобу заповіт підписаний за померлим ОСОБА_9

Рішенням Воловецького районного суду від 22 березня 2013 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи і підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що згідно заповіту, посвідченого секретарем Лазівської сільської ради Дербаль І.М. від 23.02.2008 року ОСОБА_9 заповідав все своє майно своєму внукові ОСОБА_6

На підставі заповіту за реєстром №121 посвідченого приватним нотаріусом Воловецького нотаріального округу від 11 березня 2011 року ОСОБА_9 все належне йому майно заповів ОСОБА_3 - синові дочки.

У відповідності до ч.2 та ч.3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином, заповіт за реєстром №121 посвідчений приватним нотаріусом Воловецького нотаріального округу від 11 березня 2011 року, яким ОСОБА_9 все належне йому майно заповів ОСОБА_3 скасовує попередній заповіт ОСОБА_9 посвідчений секретарем Лазівської сільської ради Дербаль І.М. від 23.02.2008 року, яким заповів все своє майно внукові ОСОБА_6 відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 1254 ЦК України.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.11.2012 року і у відповідності до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідає його волі.

Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що підставами позовних вимог про визнання недійсним заповіту від 11.03.2011 року є те, що в момент складання заповіту ОСОБА_9 не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними через перенесену ним операцію по ампутації ноги та приймання у зв'язку з цим ліків і заповіт підписаний не ним.

З пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_9 під час вчинення нотаріальної дії (посвідчення заповіту) перебував при здоровому розумі та ясній пам'яті, діяв вільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психологічного, не страждав на захворювання, що перешкоджають усвідомленню суті правочину.

У заповіті ОСОБА_9, окрім власноручного підпису та власноручного напису свого прізвища, імені та по батькові, міститься також власноручний напис заповідача, що «заповіт прочитаний в голос і відповідає його волі».

Суд першої інстанції встановив, що з медичної документації витребуваної судом відсутні відомості щодо порушення психічного стану заповідача, а відповідно він міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, та ОСОБА_9 не відноситься до недієздатних осіб і позивач не довів ті обставини, що під час посвідчення заповіту він перебував у хворобливому стані та перешкоджало йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_9 призначено почеркознавчу експертизу і судом вжито всіх необхідних заходів по витребуванню оригіналів рукописних записів та підписів ОСОБА_1 і на підставі наявних у матеріалах справи кількості достовірних зразків почерку і підписів виконати експертизу неможливо, а інших сторони представити не можуть.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заповіт від 11.03.2011 року складений особою, яка мала на це право, порушень щодо його форми та посвідчення не встановлено, волевиявлення заповідача було вільним і повністю відповідало його волі щодо переходу майна у спадщину за заповітом відповідачу ОСОБА_3, а не на користь іншого, та встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та правова норма, яка підлягає застосуванню та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Воловецького районного суду від 22 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Собослой Г.Г.