Ухвала суду № 42090632, 24.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9822/14 Справа № 208/7352/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Гібалюк Т. Я. Доповідач - Котушенко С.П.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Петренко І.О., Романюк М.М.

при секретарі Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства Дніпропеттровської обласної ради «Аульський водовід» на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Позивач вказувала на те, що рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 18 травня 2011 року з відповідача стягнуто на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 3 524,02 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 686,51 грн., компенсацію втрати доходів у зв'язку із несвоєчасним розрахунком - 227,31 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 04 березня 2009 року по 14 січня 2011 року - 53 438,31 грн., яке було скасовано рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку з відмовою в даній частині позову. Виданий на підставі вказаного рішення виконавчий лист знаходиться на виконанні в ВДВС Криничанського РУЮ Дніпропетровської області. Виконавче провадження, неодноразово припинялось та поновлювалось, оскільки проти відповідача порушувались та припинялись справи про банкрутство. Посилаючись на те, що на цей час, в ході виконавчого провадження, на її користь стягнуто лише заробітну плати в сумі 3 524,02 грн., а компенсація за невикористану відпустку лишилась несплаченою, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку за період з 15 січня 2011 року по 16 вересня 2013 року у розмірі 74 659,55 грн.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на корить працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Зі справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 18 травня 2011 року з відповідача стягнуто на користь позивача суму невиплаченої заробітної плати у розмірі 3 524,02 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 686,51 грн., компенсацію втрати доходів у зв'язку із несвоєчасним розрахунком - 227,31 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 04 березня 2009 року по 14 січня 2011 року - 53 438,31 грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року вищезазначене рішення в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку було скасовано з відмовою в задоволенні даної частини позову.

На виконання рішення судом першої інстанції було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні в ВДВС Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Виконавче провадження, неодноразово припинялось та поновлювалось з підстав ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки господарським судом Дніпропетровської області проти відповідача порушувались та припинялись справи про банкрутство та вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів, у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На час розгляду справи, вказане рішення було виконано лише в частині стягнення суми заробітної плати, а в іншій частині не виконано.

Встановивши вказані обставини, а також розмір середньоденного заробітку ОСОБА_2, котрий на час її звільнення з роботи складав 112,27 грн., та період затримки розрахунку з 15 січня 2011 року по 16 вересня 2013року, який становить 665 днів, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є санкцією, а тому не може застосовуватися до відповідача, відносно якого господарським судом Дніпропетровської області 13 грудня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 6 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За структурою КЗпП України ст.117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII «Оплата праці» вказаного Кодексу.

Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні пов'язана з трудовими правовідносинами, а тому положення вказаного Закону України щодо дії мораторію на ці правовідносини не поширюються.

Посилання апеляційної скарги на те, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року вже вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а повторне звернення до суду з тими самими вимогами не допускається, не є підставою для скасування рішення, оскільки розглянуті в 2011 році позовні вимоги ОСОБА_2 стосувались стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 04 березня 2009 року по 14 січня 2011 року, а в даній справі - за інший період, тобто з 15 січня 2011року по 16 вересня 2013року.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи та вимоги закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» відхилити

Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Петренко І.О.

Романюк М.М.