Ухвала суду № 42090394, 24.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7436/14 Справа № 208/9656/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нельга Д. В. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

24 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.

при секретарі Завідоновій К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Лесич А.М.,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Лесич А.М., в якій просив скасувати: постанову державного про відкриття виконавчого провадження № 38904144 від 16 липня 2013 року про стягнення з нього грошових коштів у розмірі 66228,01 грн.; постанову про відкриття виконавчого провадження № 38904743 від 16 липня 2013 року про стягнення з нього грошових коштів у розмірі 850 грн.- судового збору та 60 грн. - ІТЗ; постанови про арешт майна боржника від 18 липня 2013 року по виконавчому провадженню № 38904743 та № 38904144; а також просив зобов'язати Дніпровський ВДВС Дніпродзержинського МУЮ закрити виконавчі провадження № 38904144 та №38904743, відкритих на виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 66228,01 грн., 850,00 грн. судового збору та 60 грн. - ІТЗ.

Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 11 червня 2014 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову про задоволення його вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання виконавчого листа № 2-423-2010 р., виданого 16 листопада 2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ 16 липня 2013 року були відкриті виконавчі провадження № 38904144 та №38904743, та розпочато примусове виконання рішення вказаного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 66228 грн. 01 коп., 850 грн. - судового збору та 60 грн. витрат на ІТЗ (а.с. 81-98).

Як зазначено у вказаних виконавчих листах, ці листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом 3-х років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, тобто до 29 листопада 2013 року.

Крім того судом встановлено, що стягувач, тобто ПАТ «УкрСиббанк», звернувся до Дніпровського відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження в межах трирічного строку, а саме 10 липня 2013 року (а.с. 84), а 16 липня 2013 року постановами державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції Лесич А.М. відкриті виконавчі провадження № 38904144 та №38904743 з виконання вказаного вище виконавчого листа про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 66 228,01 грн. та судових витрат, а саме судового збору в розмірі 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк» (а.с. 15, 29).

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», чинної на час відкриття вищевказаних виконавчих проваджень, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а ст. 5 цього (яка діяла в редакції на час відкриття виконавчих проваджень) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію, тобто вчиняти дії, необхідні для здійснення виконання рішення суду, або інших органів (посадових осіб).

Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_2 послався на незаконність постанов про відкриття виконавчих проваджень з тих підстав, що в них не зазначено його ідентифікаційний номер та номер і серію паспорту, проте відповідно до вказаних норм матеріального права відсутність відомостей у вищевзазначеному виконавчому листі про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та номер і серію його паспорту не є порушенням, яке є підставою для скасування вищевказаних постанов про відкриття виконавчих проваджень.

Також з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Дніпровського відділу ДВС від 18 липня 2013 року на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 накладено арешт та заборонено його відчуження (а.с. 19)

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова, що держаним виконавцем і було зроблено, а тому доводи позовної заяви про порушення державним виконавцем вказаних вимог закону є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Також доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, та фактично є незгодою з висновками суду по оцінці наданих доказів та існуючих обставин справи, тож суд дійшов вірного висновку щодо необхідності відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги.

Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню через свою недоведеність, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 311 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпроптеровської області від 11 червня 21014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: М.О. Макаров Л.М. Болтунова В.О. Тамакулова