Вирок № 42068124, 05.11.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3757/14-к

Провадження № 1-кп/175/148/14

Вирок

Іменем України

05 листопада 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

за участю: секретаря Перепилиці Я.С.,

прокурора Панкеєва А.О.,

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 120140440000977 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоолександрівки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

встановив:

29 квітня 2014 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 на грунті раніше неприязних відносин з ним, озброївшись ножем прибув до домоволодіння АДРЕСА_2, викликавши на вулицю останнього дістав з правої кишені своїх брюк ніж та тримаючи його у правій руці наніс один удар в область черевної порожнини ОСОБА_1 спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням тонкого кишечника та брижейки тонкого кишечнику, які за своїм характером відноситься до тяжких, як небезпечних для життя.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи.

Провина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у суді пояснив, що 29.04.2014 року знаходився в своєму будинку АДРЕСА_2 та почув, що його хтось кличе, коли вийшов у двір то побачив ОСОБА_2, який одразу без попередження наніс йому удар ножем у живіт, який він тримав у правій руці. Після чого він вибив ніж з рук ОСОБА_2 та почав кричати, на його галас вибігли сусіди надали йому допомогу та викликали швидку допомогу.

Дослідження інших доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також розґяснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілої в момент заподіяння.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає повне визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_2, який вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, а також з урахуванням позиції потерпілого про суворе покарання, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.121 КК України, вважаючи, що таке покарання буде достатнім та відповідати особі ОСОБА_2 і обставинам вчиненого ним злочину.

Дослідивши надані докази, суд вважає цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 5978 грн. 14 коп. та цивільний позов прокурора заявленого в інтересах держави в особі КЗ «Дніпропетровське КОШМД» ДОР» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4921 грн. 42 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст.1166 ЦК України.

Вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000 грн. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості фізичних, душевних і емоційних страждань, які переніс потерпілий, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 моральних переживань з вини обвинуваченого, а тому сума у розмірі 10000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 замінити на взяття під варту до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 взяти під варту в залі суду, негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 5978 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 14 коп. матеріальної та 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КЗ «Дніпропетровське КОШМД» ДОР» грошові кошти в сумі 4921 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 786 (сімсот вісімдесят шість) грн., 24 коп. на залучення експерта (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 04/02-41 від 13.08.2014 року).

Речові докази, а саме: ніж та сорочку, які відповідно до квитанції № 000571 знаходяться в камері зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області після набрання вироком законної сили, знищити.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський