Рішення № 42057132, 20.11.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3979/14-ц

Категорія 26

2/295/1815/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Уксоцбанк», яке є правонаступником акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно укладеного кредитного договору № 284/24-81 від 29.02.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 454 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік, але зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконує. Станом на 04.03.2014 року сума загальної заборгованості становить 827 111,11 грн. з яких: 439 217,14 грн. заборгованість по кредиту, 327377,00 грн. заборгованість по відсотках, 20 546,48 грн. штрафні санкції за порушення терміну погашення кредиту, 39 970,49 грн. штрафні санкції за порушення терміну сплати відсотків. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 284/24-81 від 29.02.2008 року між банком та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 29.02.2008 року укладено договір іпотеки, за умовами якого останні передали в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 827 111,11 грн. та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації, встановленому на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідачі повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не направляли.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за письмовою згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів згідно статей 224-226 ЦПК України та у відсутності сторін відповідно до вимог статей 158, 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, ненею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що 29.02.2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який в подальшому змінив назву та тип акціонерного товариства на ПАТ «Укрсоцбанк», укладено договір про надання невідновлюваної кредитної лінії № 284/24-81. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала у банку кредит в сумі 454 500,00 грн. строком користування - до 28.02.2023 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитом. Цільове призначення кредиту на споживчі цілі (а.с. 6-8).

Відповідно до п. 4.6 кредитного договору у разі невиконання позичальником зобовязань, визначених п.п. 3.3.2-3.3.15 договору протягом більше 5 днів, термін погашення всіх траншів кредиту вважається таким, що настав, та відповідно позичальник зобов'язаний погасити всі транші кредиту та сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (а.с. 7).

Станом на 04.03.2014 року сума загальної заборгованості становить 827 111,11 грн. з яких: 439 217,14 грн. заборгованість по кредиту, 327377,00 грн. заборгованість по відсотках, 20 546,48 грн. штрафні санкції за порушення терміну погашення кредиту, 39 970,49 грн. штрафні санкції за порушення терміну сплати відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 14 21).

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується в один рік.

Позивач, заявляючи вимоги до відповідача про стягнення штрафних санкції за порушення терміну погашення кредиту та сплати відсотків у виді пені в сумах 20 546,48 грн. та 39 970,49 грн. відповідно, нарахованих за період з 04.03.2013 року по 11.02.2014 року, звернувся до суду з позовом 12.03.2014 року, таким чином пропустивши річний строк позовної давності, визначений ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо стягнення неустойки за період з 04.03.2013 року по 11.03.2013 року. Тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення пені за вказаний період та стягує пеню, нараховану в межах річного строку, тобто з 12.03.2013 року по 11.02.2014 року, що становить 20 104,03 грн. штрафні санкції за порушення терміну погашення кредиту, 39 112,34 грн. штрафні санкції за порушення терміну сплати відсотків.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано грошових зобовязань, передбачених умовами кредитного договору, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 439 217,14 грн. заборгованість по кредиту, 327377,00 грн. заборгованість по відсотках, 20 104,03 грн. штрафні санкції за порушення терміну погашення кредиту, 39 112,34 грн. штрафні санкції за порушення терміну сплати відсотків, а всього 825 810,51 грн.

Відповідно до ст. 590 ЦК України та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, окрім іншого, на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Суд встановив, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 284/24-81 між банком та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 29.02.2008 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3849.

Предметом договору іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 29.02.2008 року, який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 15821138. (а.с. 12-13). Загальна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін визначена у п. 1.2 договору та становить 568 125,00 грн.

Як убачається з витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 29.02.2008 року, 29.02.2008 року було внесено реєстраційний запис щодо вказаного договору іпотеки.

Згідно з п. 2.4.3 іпотечного договору іпотекодавці зобовязані у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, а у разі його невиконання задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 13).

Позивач неодноразово звертався до позичальника та його майнових поручителів з вимогою про погашення суми заборгованості на підставі вище згадуваних доворів іпотеки та кредитного договору та зазначав, що в разі непогашення суми заборгованості банк буде змушений звернути стягнення на предмети іпотеки, що підтверджується листами № 301.6-12/96-1259 від 03.06.2011 року, № 301.6-12/96-1266 від 03.06.2011 року, № 301.6-16/96-1264 від 03.06.2011 року, № 08.303-186/96-2689 від 28.02.2014 року та № 08.303-186/96-2688 від 28.02.2014 року.

Оскільки судом встановлено на підставі зібраних у справі доказів те, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконує, позивач має право на дострокове повернення заборгованості у разі порушення умов договору, а також виконання умов кредитного договору забезпечується іпотекою нерухомого майна, на яке банк має право звернути стягнення у разі невиконання позичальником взятих на себе зобовязань. Тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законом у рахунок погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України звідповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 257, 258, 526, 549, 590, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 60, 88, 158, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 284/24-81 від 29.02.2008 року у сумі 825 810,51 грн. (вісімсот двадцять пять тисяч вісімсот десять гривень пятдесят одна копійка).

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 284/24-8 від 29.02.2008 року у сумі 825 810,51 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 29.02.2008 року між акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв. м та житловою площею 28,5 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури, передбаченої законом для виконання судових рішень, за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації, встановленому на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/нзалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 3410,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 121,80 грн. судового збору з кожного.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенцова