Ухвала суду № 42053035, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2341/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернувся до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 лютого 2014 року № 0000532201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Комплекс Агромарс» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Славтрейд Агро» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 16 січня 2014 рок № 38/22-00/30160757.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість у липні місяці 2013 у сумі 42373,00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2014 року № 0000532201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 63560,00 грн., з них 42373,00 грн. за основним платежем і 21187,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Славтрейд Агро» і ТОВ «Комплекс Агромарс» укладено договір поставки від 18 червня 2013 року № 13-853/КК-Ю, предметом якого була поставка соєвої макухи.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Комплекс Агромарс» і ТОВ «Славтрейд Агро» позивачем надано суду належним чином засвідчені копії: видаткової накладної від 29 липня 2013 року № 857; податкової накладної від 29 липня 2013 року № 98; товарно-транспортної накладної від 28 липня 2013 року № 896; платіжного доручення від 05 серпня 2013 року № 8000177278.

Матеріали справи свідчать, що суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару включені позивачем до складу податкового кредиту липня місяці 2013 року.

Таким чином, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товару у ТОВ «Славтрейд Агро», так і інші документи, які оформлені за наслідками господарських операцій між позивачем і його контрагентом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом не зазначено про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Також, позивачем надано до суду копію журналів реєстрації довіреностей, в якому наявна довіреності на ім'я Самойліченко Р.В. для отримання товару від ТОВ «Славтрейд Агро»; відомості по партіям товарів на складах (бухгалтерський облік), журналу обліку надходження сировини з 29 липня 2013 року по 29 липня 2013 року та супровідний документ, згідно з якими від ТОВ «Славтрейд Агро» 28 липня 2013 року та 29 липня 2013 року надійшли партії макухи соєвої; копії рецептів комбікорма копії протоколів партій.

Крім того, позивачем надано суду сертифікати якості на придбаний товар від 27 липня 2013 року, при цьому судом встановлено, що придбаний товар, а саме: макуха соєва була використана для виробництва комбікорму.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Славтрейд Агро» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкової накладної.

Також, позивачем надано суду копії бухгалтерських документів по взаємовідносинам ТОВ «Славтрейд Агро» і СК ім. Шевченко, а саме: договір поставки від 23 липня 2013 року № 23.07-13 укладений між ТОВ «Славтрейд Агро» і СК ім. Шевченко предметом якого є поставки сої товарної; рахунків-фактур; видаткових накладних; податкових накладних; платіжних доручень; товарно-транспортних накладних.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами у період, що перевірявся, а тому висновок відповідача заниження ТОВ "Комплекс Агромарс" податку на додану вартість у липні місяці 2013 у сумі 42373,00 грн. є неправомірним.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.