Рішення № 42052350, 23.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.14р. Справа № 904/8318/14

За позовом Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ"

до Комунального закладу "Верхньодніпровська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради

про стягнення 1 902,58 грн. за договором оренди майна

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Сурова О.В., довіреність №01-Д/73 від 15.10.14р.

Відповідача - Сироватко С.Ю., довіреність №2471 від 14.11.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 902,58 грн. за договором оренди майна, з яких: 1 522,99 грн. - основного боргу, 251,66 грн. - збитків від інфляції, 127,93 грн. - 3 % річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що у своїй позовній заяві Позивач надає копії рахунків з орендної плати на суму 1 356,31 грн. за договором № 232 від 01.04.09р. та на суму 166,68 грн. за договором № 232 - К від 01.04.09р. Відповідно до копій платіжних доручень за договором № 232 оплачено 225,08 грн.(платіжне доручення № 632), а за договором № 232 - К сплачено 117,36 грн. (платіжні доручення № 552, №610, №642, № 752, № 893, № 904), інші рахунки не надавались, про що свідчить відсутність акту звірки взаємних розрахунків.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.09р. сторонами укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 232 (далі Договір).

На виконання п. 1.1, 2.1, 4.1, 5.1 Договору, за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.09р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно, загальною площею 56,84 мІ для розміщення виїзної бригади швидкої медичної допомоги. Орендоване майно розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Верховцеве, вул. Красна, 6.

Додатковою угодою № 2 строк оренди продовжено до 31.03.12р.

Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата сплачується починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди.

Пунктом 5.1.4 Договору зобов'язано Орендодавця щомісячно до 5 числа, наступного за звітним, надавати Орендареві рахунок на сплату орендної плати.

Пунктом 5.2.2 Договору зобов'язано Орендаря вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Додатковою угодою № 1 пункт 3.7 Договору викладено у новій редакції, згідно з якою Орендна плата перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця один раз на місяць не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 2.1 Договору від 01.04.09р. № 232-К про відшкодування витрат Орендодавця на утримання нерухомого майна, прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж, компенсації витрат на опалення, електроенергії та інших, компенсація витрат Орендодавця на утримання Приміщення здійснюється згідно наданих рахунків.

31.12.11р. об'єкт оренди Відповідач повернув Позивачеві за актом приймання-передачі.

Однак, за даними Позивача, протягом строку оренди Відповідач сплачував орендну плату та комунальні витрати не систематично, внаслідок чого у Відповідача утворився борг з орендної плати в сумі 1 356,31 грн. та з компенсації плати за комунальні послуги та утримання нерухомого майна в сумі 166,68 грн., а всього 1 522,99 грн.

На прострочений борг Відповідача 1 522,99 грн. Позивач нарахував збитки від інфляції - 251,66 грн. за період прострочення з 31.12.11р. по 17.10.14р. та 3 % річних - 127,93 грн. за період прострочення з 31.12.11р. по 17.10.14р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що у своїй позовній заяві Позивач надає копії рахунків з орендної плати на суму 1 356,31 грн. за договором № 232 від 01.04.09р. та на суму 166,68 грн. за договором № 232 - К від 01.04.09р. Відповідно до копій платіжних доручень за договором № 232 оплачено 225,08 грн.(платіжне доручення № 632), а за договором № 232 - К сплачено 117,36 грн. (платіжні доручення № 552, №610, №642, № 752, № 893, № 904), інші рахунки не надавались, про що свідчить відсутність акту звірки взаємних розрахунків.

Перевіривши розрахунки Позивача, беручи до уваги часткову оплату Відповідачем орендної плати за липень - платіжне доручення № 632 на суму 225,08 грн.(до звернення Позивачем з позовом до суду), господарський суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 131,23 грн. орендної плати (1356,31-225,08) обґрунтовані, тому підлягають задоволенню. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають, оскільки всупереч п. 2.1 Договору від 01.04.09р. № 232-К про відшкодування витрат Орендодавця на утримання нерухомого майна, прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж, компенсації витрат на опалення, електроенергії та інших, Позивач не надав суду доказів виставлення рахунків, а розрахунки збитків від інфляції й річних проведені на усю суму заявлених вимог.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Верхньодніпровська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Гагаріна, 16, код 01987913) на користь Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" (49100, м.Дніпропетровськ, просп.. Героїв, 22А, код 01976358) 1 131,23 грн. - орендної плати, 1 086,29 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане_____