Ухвала суду № 42049402, 17.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/3784/14-к Головуючий у 1 інстанції: Харабадзе К.Ш.

Провадження № 11кп/790/1828/14 Доповідач: Снігерьова Р.І.

Категорія: ч.1 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Снігерьової Р.І.

суддів - Соколенко В.Г., Шабельнікова С.К.

при секретарі - Білик О.М.

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220380001531, від 14.07.2014 року за апеляційною скаргою прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 7 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженеь м.Лозова, Харківської області, одружений, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає, за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з призначенням покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання та встановлено іспитовий строк на 1 рік, зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 391 грн. 20 коп.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним в тім, що він 13 липня 2014 року, близько 14-00 години, знаходячись в приміщенні аптеки « 911» в м. Лозова Харківської області, вул.Рози Люксембург 37-В, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав тимчасово залишений без нагляду на торговій вітрині належний ОСОБА_2 гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 4000 гривень та телефон марки «Nokia», згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 20.08.2014 року № 2807, вартістю 198,00 гривень, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 4198, 00 гривень.

Прокурор в поданній апеляційній скарзі просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на 2 роки, з застосуванням ст. 75 КК України, звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. В обгрутування доводів вказує на незаконність призначеного покарання, оскільки санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає види покарання: штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, виправні роботи до двох років, арешт до шести місяців, позбавлення волі до трьох років. Обмеження волі не є видом покарання, передбаченим санкцією ч.1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який викладені в апеляційній скарзі мотиви скасування вироку підтримував, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково, вирок суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув провадження щодо обвинуваченного ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Дослідження доказів по справі суд обмежив допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів провадження, що стосуються даних, характеризуючих особу обвинуваченого.

При перевірці дотримання судом першої інстанції вимог ч.3 ст.349 КПК України, дослідженням данних технічного носія фіксації судового провадження та журналу судового засідання від 7 жовтня 2014 року встановленно, що за згодою учасників судового провадження /прокурора та обвинуваченого/ докази щодо фактичних обставин справи не досліджувались. Обвинувачений повністю визнав вину та дав пояснення про обставини вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

За клопотанням учасників процесу суд приєднав до матеріалів провадження, поряд з документами, характеризуючими особу обвинуваченого, три постанови слідчого про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів провадження, три розписки ОСОБА_3 та ОСОБА_2, висновок судово-товарознавчої експертизи № 2807 від 20.08.2014 року. Для дослідження вказаних вище доказів суд відновив судове слідство і дослідив їх, при цьому обсяг дослідження доказів, відповідно до вимог ч.2 ст.349 КПК України, не змінив. Дослідив докази /постанови слідчого, розписки, висновок експертизи/, які не входили у визначений відповідно до ч.3 ст.349 КПК України порядок дослідження доказів, зіславшись на них у вироку, таким чином, суд розглянув кримінальне провадження з порушенням процедури судового розгляду.

Крім цього, вийшовши за межі встановленного об'єму дослідження доказів, суд обгрунтував висновки суду поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні допитаний не був, тобто - недопустим доказом, чим порушив вимоги ст.ст.23, 94 КПК України.

Оскільки дослідженння обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, проведено з порушенням процедури судового розгляду, передбаченого ст.349 КПК України, колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку обгрунтованності висновків, зазначених в мотивувальній частині вироку.

Вказані вище дії суду являються істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону /ст.ст. 23, 370, 374 КПК України/, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення, тому таке рішення підлягає скасуванню.

Вказані підстави скасування судового рішення унеможливлюють ухвалення вироку судом апеляційної інстанції, а статтею 415 КПК України з наведених підстав не передбачено призначення нового розгляду в суді першої інстанці. При таких обставинах, колегія суддів, вважаючи необхідним призначити новий розгляд данного кримінального провадження у суді першої інстанції, керується загальними засадами кримінального провадження, визначеними ст.7,п.6 ст.9 КПК України /законність, безпосередність, .../ .

Оскільки вирок підлягає скасуванню в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд, відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України, при призначенні нового судового розгляду не вправі вирішувати наперед питання про доведенність чи недоведенність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому доводи апеляційної скарги прокурора про неправильність призначення обвинуваченому покарання в виді обмеження волі не розглядаються, а підлягають врахуванню при новому судовому розгляді.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на обов'язок суду, при наявності у санкції кримінального закону альтернативних видів покарання, мотивувати вид і міру покарання /п.2 ч.3 ст.374 КПК України/.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В ИЛ А:

Апеляційну скаргу прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області задоволити частково.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 7 жовтня 2014 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ _____ _____

Снігерьова Р.І. Соколенко В.Г. Шабельніков С.К.