Рішення № 42049087, 29.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/3786/14р. Головуючий в 1 інстанції :

Калімбет Л.І.

Категорія 5 Доповідач : Бездрабко В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014року грудня місяця 25 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Приходько Л.А.

Кузнєцової О.А.

при секретарі : Сидоренко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1985 року вона проживає в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1, який був наданий їй у користування винрадгоспом «Азовський» Генічеського району Херсонської області.

Оскільки надане житло було не придатне для проживання і потребувало капітального ремонту, вона власними силами та за власний рахунок провела ремонтні роботи житлового приміщення, постійно в ньому проживає та є зареєстрованою, несе витрати по його утриманню, а тому на підставі ст.344 ЦК України просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на домоволодіння АДРЕСА_1

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2014 року задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11 листопада 1985року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до радгоспу-заводу «Азовський» Генічеського району Херсонської області.

У 1985 році радгоспом-заводом «Азовський» ОСОБА_3 та членам його сім'ї, до складу якої входила позивач ОСОБА_4, був наданий у користування житловий будинок АДРЕСА_1. Сторони проживали у цьому будинку, здійснили капітальний ремонт будинку, сплачували витрати по його утриманню.

На підставі наказу №156 Держагропрому УССР від 29.06.1989року радгосп-завод «Азовський» був поділений на радгосп імені газети «Радянська Україна» та радгосп «Азовський» (а.с.4).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 від 22 жовтня 2002 року власником цього будинку є радгосп імені газети «Радянська Україна» (а.с.61-63).

Згідно рішення № 459 від 16.11.2012р. Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області житловий будинок АДРЕСА_1 визнаний безхазяйним /а.с.38/

Ухвалюючи у справі рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 з 1985 року добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним будинком, а тому за нею може бути визнано право власності на цей будинок за набувальною власністю.

Проте з висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи та які повинен довести саме позивач (ч. 1 ст. 60 ЦПК України), є: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є її власником. Тобто, виключено набуття права власності на майно, яке знаходиться у володінні власника і ніколи не вибувало з його володіння.

Наведені положення закону суд, ухвалюючи рішення, залишив поза увагою, помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 344 ЦК України та задовольнив позов за відсутності на те підстав, визначених законом, як обов'язкових.

Оскільки допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 28жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді