Постанова № 42023169, 17.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-2782/12/1470/

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Запорожана Д.В., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «ЛК Трейдер Україна» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ЛК Трейдер Україна» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2012 року приватне підприємство «ЛК Трейдер Україна» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення відповідача від 03 травня 2012 року № 0007301503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, в розмірі 23 219,08 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення відповідача від 03 травня 2012 року № 0007311503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, в розмірі 2 926,70 грн.

Постановою від 01 листопада 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду ПП «ЛК Трейдер Україна» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки орендна плата за землю з юридичних осіб за період з 24.05.2011 р. по 25.04.2012 року, сплачена своєчасно та в розмірах визначених у деклараціях. Затримка на яку посилається податковий орган пов'язана, з самостійним перерахуванням податковим органом коштів, які мають цільове призначення «сплата орендної плати за землю з юридичних осіб за певний період» у рахунок погашення боргів минулих періодів. У спірних правовідносинах відсутні вина ПП «ЛК Трейдер Україна» у несвоєчасній сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 24.05.2011 р. по 25.04.2012 року.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції встановив, що працівниками відповідача проведено камеральну перевірку підприємства позивача з питань своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належного до сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 24.05.2011р. по 25.04.2012р.

За результатами перевірки складений акт від 25 квітня 2012 року №754/15-3/31707171 та на його підставі прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0007301503 на суму 23 219,08 грн., та від 03 травня 2012 року №0007311503 на суму 2 926,70 грн.

Оскільки відповідно до даних карток особового рахунку позивач має тривалий податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати поточних нарахувань, визначених у податковій декларації від 15.02.2011 №2709 з орендної плати за землю в сумі 20 885, 51 грн. (щомісяця), з урахуванням положень ст. 126, 131 ПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень та про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що 25 квітня 2012 року податковим органом проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належного до сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 24 травня 2011 року по 25 квітня 2012 року, результати якої оформлені актом від 25 квітня 2012 року №754/15-3/31707171 (а.с. 8-9).

На підставі зазначеного акту камеральної перевірки податковий орган прийняв податкове повідомленні-рішення від 03 травня 2012 року № 0007301503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, в розмірі 23 219,08 грн. (а.с. 10) та податкове повідомленні-рішення відповідача від 03 травня 2012 року № 0007311503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, в розмірі 2 926,70 грн. (а.с. 11).

Апеляційний суд встановив, що орендна плата за землю з юридичних осіб сплачена позивачем у в строки, визначені п. 287,3 ст. 287 ПК України, та в розмірах визначених у податковій декларації, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 13-16, 19-26).

При цьому затримка сплати позивачем орендної плати за землю з юридичних осіб пов'язана з використанням податковим органом положень ст. 131 ПК України, внаслідок зарахування податковим органом поточних платежів в рахунок погашення податкового зобов'язання минулих періодів, що не заперечується самим податковим органом та підтверджено карткою особового рахунку платника податку (а.с. 52-54).

На час виникнення спірних правовідносин (03 травня 2012 року) стаття 131 ПК України встановлювала порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання, та відповідно до п. 131.2 цієї статті при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Зазначена стаття встановлює дії податкового органу у разі, якщо при погашенні платником податку сум податкового боргу, платник податку не виконує встановлену черговість платежів, або не вказує її у платіжному документі (у першу чергу при погашені сум податкового боргу кошти зараховуються в рахунок податкового зобов'язання, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені), та надає податковому органу право зарахувати кошти, що сплачує платник податків у рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати коштів у рахунок погашення податкового боргу, визначеного платником податків.

Проте положення ст. 131 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надавали податковому органу права змінювати призначення платежу, зазначеного в платіжних документах, який спрямований не на сплату податкового боргу, а на сплату поточних податкових зобов'язань - сплату орендної плати за землю з юридичних осіб відповідно до податкової декларації.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що при зарахуванні поточних платежів з певним цільовим призначенням в рахунок погашення податкового зобов'язання минулих періодів, податковий орган діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб передбачений Податковим кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до ст. 126 ПК України є протиправним.

Також апеляційний суд зазначає, що самостійна зміна податковим органом призначення поточного платежу, спрямованого на оплату податкового зобов'язання певного періоду, та зарахування цих коштів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, призводить до тривалої затримки сплати податкових зобов'язань, яка відображається в особовому рахунку такого платника податку. Проте у цьому випадку відсутня фактична несвоєчасна сплата податкового зобов'язання безпосередньо самим платником податку, що унеможливлює застосування ст. 126 ПК України, якою встановлена відповідальність платника податку, який не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України, апелянту мають бути відшкодовані судові витрати понесені ним при сплаті судового збору при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції, у загальному розмірі 392,19 грн. (а.с. 3, 68)

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 70, 71, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ЛК Трейдер Україна» задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов приватного підприємства «ЛК Трейдер Україна» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 03 травня 2012 року № 0007301503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, в розмірі 23 219,08 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 03 травня 2012 року № 0007311503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю з юридичних осіб, в розмірі 2 926,70 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ЛК Трейдер Україна» (ідентифікаційний код 31707171, місцезнаходження юридичної особи: 54030, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Спаська, будинок 1) у відшкодування судових витрат 392,19 грн. (триста дев'яності дві гривні 19 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Д.В.Запорожан

суддя О.О.Кравець