Постанова № 42023141, 18.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 876/1844/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати» (далі - ТОВ «КПФ «Карпати») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2012 року № 0003722300/11227, № 0003812300/11226 та № 0003822300/11228.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0003722300/11227 від 19.07.2012 року, № 0003812300/11226 від 19.07.2012 року та № 0003822300/11228 від 19.07.2012 року.

Із таким судовим рішенням не погодилася Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова, подавши апеляційну скаргу, в якій вказала на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просила скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову. В якості обґрунтування зазначила, що за наслідками перевірки позивача було встановлено порушення позивачем при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з вартості послуг, отриманих позивачем від ПП «Рарог» за квітень 2010 року, травень 2010 року та ПП «Львів-Металбуд» за грудень 2009 року, оскільки факт надання послуг, виконання робіт саме вказаними контрагентами не доведений. Крім того, у ПП «Львів-Металбуд» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби, що свідчить про те, що ця юридична особа не могла виконувати роботи по реконструкції переходу на стадіоні «Україна» згідно з умовами договору про надання послуг від 30.09.2008 року. При перевірці взаєморозрахунків позивача з ПП «Рарог» податковий орган використав, зокрема, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 23.05.2012 року, який складено за наслідками перевірки ПП «Рарог» з питань перевірки показників декларації з податку на додану вартість за 2009-2011 роки. У цьому акті також зазначено про фіктивність господарської діяльності названого підприємства та нікчемність правочинів за його участі. У свою чергу, відповідач дійшов висновку, що господарські операції позивача з ПП «Рарог» не мають реального характеру і не породжують правових наслідків. У підсумку перевірки ТОВ «КПФ «Карпати» податковий орган зазначив, що позивач занизив податок на додану вартість за грудень 2009 року на суму на 2500 грн., та завищив податковий кредит за квітень 2010 року -на суму 150000 грн. і травень 2010 року - на суму 95833 грн. З тих же підстав орган ДПС дійшов висновку про заниження податку на прибуток за перше півріччя 2010 року на суму 39063 грн. На основі таких висновків податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які є законними.

У зв'язку з реорганізацією судом апеляційної інстанції було здійснено заміну відповідача на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник апелянта Іванський В.І. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення, аналогічні викладеним в ній доводам. Додатково зазначив, що ПП «Рарог» є фіктивним підприємством, яке не здійснювало реальної господарської діяльності, а використовувалося для отримання нелегальної податкової вигоди. Це було встановлено під час розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_2, який є директором цього підприємства. Підтвердженням цьому є постанова Сихівського районного суду м. Львові від 29 грудня 2011 року, якою цю особу звільнено від кримінальної відповідальності за амністією, що є нереабілітуючою обставиною.

Представники позивача Кондратюк В.В. та Панкевич Т.І. заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та пояснили, що суд правильно вирішив публічно-правовий спір з урахуванням норм чинного законодавства та практики судів вищих інстанцій. Крім того, додатково зазначили, що під час перевірки підприємство не могло надати акти виконаних робіт у зв'язку з їх вилученням працівниками міліції. Також зауважили, що відсутнє судове рішення, яким було б засуджено ОСОБА_2 за фіктивні правочини саме з ТОВ «Клуб професійного футболу «Карпати».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у червні 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «КПФ «Карпати» з питань взаєморозрахунків з ПП «Рарог» за квітень і травень 2010 року та з ПП «Львів-Металбуд» за грудень 2009 року, за наслідками якої склала акт № 1243/103/22-1009/31805003 від 05 липня 2012 року.

Згідно цього акту податковий орган встановив, що ТОВ «КПФ «Карпати» порушило:

1) вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за період І півріччя 2010 року, у тому числі за ІІ квартал 2010 року на суму 39063 грн.;

2) вимоги пп. 7.3.1. п. 7.3, п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 2500 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18.2) в результаті зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення податкового боргу з ПДВ (ряд. 22.1) за квітень 2010 року - в сумі 150000 грн., за травень 2010 року - в сумі 95833 грн..

На підставі акта перевірки від 05.07.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняла три податкових повідомлення-рішення від 19.07.2012 року: № 0003722300/11227, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «КПФ «Карпати» з податку на прибуток на суму 48829грн., у т.ч. 39063 грн. - за основним платежем, 9766 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003812300/11226, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150000 грн. - за квітень 2010 року та 95833 грн. - за травень 2010 року; № 0003822300/11228, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «КПФ «Карпати» з податку на додану вартість на загальну суму 3125 грн., у т.ч. 2500 грн. - за основним платежем, 625 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток через відсутність реального виконання правочинів, які були укладені між позивачем та ПП «Рарог», ПП «Львів-Металбуд».

Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з висновками податкового органу з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2008 року ТОВ «КПФ «Карпати» (за договором - Замовник) та ПП «Львів-Металбуд» (за договором - Виконавець) підписали договір № 19/08-08 на реконструкцію переходу стадіону «Україна», відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи: реконструкцію переходу стадіону «Україна», після чого замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її. У п. 3.1 Договору передбачено, що взаєморозрахунки між сторонами здійснюються по безготівковому розрахунку і національній валюті. Остаточний розрахунок за виконані роботи, відповідно до п. 2.3 Договору, проводиться на підставі актів виконаних робіт, які складаються Виконавцем та погоджуються Замовником на умовах даного договору.

Виконання договірних зобов'язань, обумовлених у договорі від 19.08.2008 року, підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2008 року типової форми № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2008 року типової форми № КБ-2 на суму 40015,20 грн. (а.с. 24-29).

25 грудня 2009 року ТОВ «КПФ «Карпати» сплатило частину вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором від 19.08.2008 року в сумі 15000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.12.2009 року № 5869 (а.с. 30).

По факту оплати ПП «Львів-Металбуд» видало позивачу податкову накладну № 1257 від 25.12.2009 року на загальну суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2500 грн. (а.с. 31). Зазначену у цій накладній суму податку на додану вартість ТОВ «КПФ «Карпати» відніс до складу податкового кредиту за грудень 2009 року. Цю господарську операцію відображено також у бухгалтерському обліку товариства, на підтвердження чого представник позивача долучив копії карток рахунку № 631 та оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 за грудень 2009 року (а.с. 32, 33).

Стосовно взаємовідносин з ПП «Рарог» протягом квітня - травня 2010 року суд встановив, що із названим контрагентом позивач уклав три договори.

Так, 05 квітня 2010 року ТОВ «КПФ «Карпати (за договором - Замовник) та ПП «Рарог» (за договором - Виконавець) уклали договір, предметом якого є надання послуг з розробки та виготовлення індивідуальних презентаційних матеріалів про футболістів ФК «Карпати» на основі результатів участі у всеукраїнських змаганнях з футболу серед команд клубів ОПФКУ «Прем'єр-Ліга» сезону 2009/2010 років, а також змагань ОФК «Професіональна футбольна ліга України» сезону 2009/2010 років для їх оцінки, капіталізації та підняття трансферної вартості футболістів. Вартість послуг, відповідно до п. 2.1 цього Договору, становить 600 000 грн. Оплата послуг згідно з даним Договором здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

29 квітня 2010 року сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 211).

05 квітня 2010 року ТОВ «КПФ «Карпати (за договором - Замовник) та ПП «Рарог» (за договором - Виконавець) уклали також договір № 9, відповідно до якого ПП «Рарог» зобов'язався провести ремонт торгового центру «Україна».

На підтвердження виконання договору надано довідку про вартість виконаних робіт за травень 2010 року форми № КБ - 3 та акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ -2 за травень 2010 року на суму 575000 грн. без дати (а.с. 214-219).

07 квітня 2010 року ТОВ «КПФ «Карпати» (за договором - Замовник) та ПП «Рарог» (за договором - Виконавець) підписали договір, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався надати послуги на виготовлення індивідуальних нормативів з харчування для спортсменів -футболістів ФК «Карпати». Загальна вартість послуг за умовами цього договору становить 300000 грн. з ПДВ. Оплата послуг, відповідно до п. 4.1 цього договору, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Згідно акту від 29 квітня 2010 року зафіксовано факт надання послуг за вищезазначеним договором, загальна вартість яких становить 300000 грн. (а.с. 210).

ТОВ «КПФ «Карпати» сплало кошти ПП «Рарог» за вище вказаними договорами, згідно платіжних доручень №6743 від 03.08.2010 року, №218 від 15.09.2010 року, №450 від 28.10.2010 року (а.с. 75-77). ПП «Рарог» виписало позивачу податкову накладну № 011 від 30.04.2010 року на суму 900000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 150000 грн. та податкову накладну № 020 від 31.05.2010 року на суму 575000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 95833 грн. (а.с. 212, 213).

Зазначені у них суми податку на додану вартість позивач відніс до складу податкового кредиту за квітень і травень 2010 року відповідно, що також вплинуло на показники податкового кредиту названих податкових періодів, та, відповідно, відображено у додатку № 5 до декларацій за ці два місяці. Крім того, за наслідками взаємовідносин та розрахунків з ПП «Рарог» позивач відніс до складу валових витрат підприємства за І півріччя 156250 грн.

Відповідно до п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону № 334, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; 2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР та пункту 201.11 статті 201 ПК) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до частини 1 статті 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та/або зменшення сум бюджетного відшкодування з цього податку.

Обов'язкове встановлення факту виконання робіт (надання послуг) як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Разом з тим, факт поставки позивачу ПП «Рарог» будівельних робіт, надання послуг з розробки індивідуального харчування, а також розробки презентаційних матеріалів, не може вважатися встановленим з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України.

Частиною 1 статті 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, ДПІ вказало, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова провело позапланову невиїзну перевірку ПП «Рарог» з питань перевірки показників декларації з податку на додану вартість за 2009-2011 року, за результатами якої складено акт від 23 травня 2012 року №943/91/30276093, згідно якого встановлено, що ТОВ «Рарог» не мало потенційних можливостей здійснювати господарську діяльність, так як не мало офісних приміщень, земельних ділянок, основних засобів. Також підприємство показувало у деклараціях з податку на прибуток нульові показники.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29 грудня 2011 року ОСОБА_2, директора ПП «Сварог», звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст. 27 ч. 2 , 28 ч. 2, ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) за амністією, що є нереабілітуючою обставиною.

Хоч цим судовим рішенням і не встановлено укладання ПП «Рарог» фіктивних договорів з ТОВ «ФК «Карпати», однак цей факт в комплексі з іншими встановленими обставинами свідчить про відсутність реального виконання господарських операцій.

Крім того, необхідно зазначити, що з однією працюючою особою на підприємстві ПП «Рарог» уклало три абсолютно різні за своєю природою договори щодо виконання робіт, які вимогають спеціальних знань в різних галузях. При цьому, дати їх виконання згідно копій актів, що містяться в матеріалах справи, припадають на один період - 29 квітня 2010 року, розробка індивідуальних нормативів харчування для футболістів та розробка презентаційних матеріалів, що також свідчить про нереальність виконання з огляду на обсяги робіт.

Крім того, в актах приймання-передачі послуг з виготовлення індивідуальних нормативів з харчування для футболістів ФК «Карпати» та учасників спортивних заходів не вказано переліку таких осіб. Позивач не надав суду доказів реального виконання ПП «Рарог» забору крові у спортсменів для дослідження.

Також відсутні будь-які докази залучення спеціалістів для виконання цих робіт.

Щодо надання послуг з розробки презентаційних матеріалів також відсутні докази передачі ПП «Рарог» інформації, необхідної для виконання такої роботи.

Сам факт наявності результатів робіт не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і «ПП Рарог», тоді як для податкового обліку значення має факт виконання робіт тим контрагентом, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження валових витрат та податкового кредиту.

За наявності даних, що свідчать відсутність у позивача необхідних ресурсів для здійснення постійної діяльності з виконання значних обсягів будівельних і ремонтних робіт, послуг з розробки індивідуального харчування футболістів згідно гемокоду, а також створення презентаційних матеріалів для футболістів, колегія суддів вважає, що позивач був обізнаний про протиправну діяльність його контрагента.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0003722300/11227 від 19.07.2012 року, № 0003812300/11226 від 19.07.2012 року є законними і підстав для їх скасування немає.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незаконності податкового повідомлення-рішення № 0003822300/11228, оскільки на підтвердження виконання підрядних робіт щодо реконструкції переходу стадіону «Україна» надано первинні документи, що підтверджують факт виконання робіт, таким чином, висновки викладені в акті перевірки, є безпідставними. Податковим органом не надано доказів здійснення цим підприємством фіктивного підприємництва.

Враховуючи вище викладене, доводи апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова є частково обґрунтованими, а тому постанову суду слід скасувати в частині задоволення позовних вимог по визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС № 0003722300/11227 від 19.07.2012 року, № 0003812300/11226 від 19.07.2012 року і відмовити в позові ТОВ ФК «Карпати» в цій частині.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі № 2а-6687/12/1370 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати» задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 19 липня 2012 року № 0003722300/11228.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повиний текст виготовлено та підписано 24 грудня 2014 року.