Постанова № 42018796, 25.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 року Справа № 904/1358/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

від позивача: Черненко Є.І. представник, довіреність № 34 від 01.01.14;

від відповідача: Матвєєва Т.В. представник, довіреність № 52-16/77 від 23.01.14,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р. у справі №904/1358/14

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 67623грн.72 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р. у справі №904/1358/14 (суддя Кармазіна Л.П.) позов державного підприємства (далі-ДП)"Придніпровська залізниця" задоволено, з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(далі-ПАТ"ПГЗК") на користь позивача стягнуто плату за користування вагонами в сумі 66162грн.92коп. та збір за зберігання вантажу в сумі 1461грн.72коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу внаслідок затримки вагонів на коліях станції призначення з вини відповідача та з відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"ПГЗК" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про те, що надані позивачем на підтвердження обставин по зайнятості колій на станції призначення акти загальної форми про затримку вагонів з вини вантажовласника складені з порушення вимог чинного законодавства, зокрема п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, оскільки не підписані представниками останнього, а позивачем при цьому не надані акти про відмову в підписанні цих актів представником відповідача, про необґрунтовану відмову господарським судом в задоволенні клопотання відповідача по витребуванню у позивача графіків руху поїздів як доказів відсутності вини товариства в затримці спірних вагонів та по призначенню у справі судової експертизи з метою вирішення питання щодо наявності або відсутності у залізниці можливості доставити ці вагони на станцію призначення з урахуванням ситуації, яка склалася на ній в момент затримки вагонів на станціях підходу, а також про те, що відмовивши в задоволенні заявлених клопотань господарський суд позбавив відповідача права на належний захист свого майнового інтересу і не забезпечив розгляд справи з дотриманням принципів судочинства;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що виходячи зі змісту п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, п.3 Правил складання актів та п.60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності на станції призначення акт загальної форми може бути складений без участі представника вантажовласника лише за участю не менше двох осіб для засвідчення обставин, які виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідаль-ності, на те, що акти загальної форми, складені на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці не про затримку вагонів на передавальних коліях цієї станції з причин, які залежать від вантажовласника, про що йдеться в п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, а на віднесення на його відповідальність зайнятості колій призначення порожніми вагонами з причини їх скупченості, а також на те, що сам по собі факт відмови представника вантажовласника підписати акт про затримку вагонів, складений представником станції не є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.

В порядку, передбаченому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.12.2014р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.11.2008р. ДП"Придніпровська залізниця"(залізницею) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(власником колії) укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/ НЮдч, на підставі якого експлуатується під'їзна колія, що належить власнику та примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під"їзна колія обслуговується власним локомотивом, межею під"їзної колії є знак "Межа під"їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до п.4 договору рух поїздів на під"їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під"їзної колії.

Згідно з п.5 договору в редакції додаткової угоди №5 від 03.10.2011р. передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Вагони з небезпечними вантажами подаються на під'їзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 години з моменту прибуття їх на станцію Кривий Ріг і здаються власнику колії на приймально-здавальних коліях ст. Допоміжна через 30 хвилин після прибуття поїзду. Встановлюються слідуючи строки здачі в забезпечення навантаження: поточна доба: аглохоппери - 10год.40хв.; напіввагони - 11год.10хв.; в залік нової доби: аглохоппери - 13год. 40хв.; напіввагони - 13год.30хв.

В п.6 договору сторонами узгоджено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Згідно з п.8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗ по прямому телефонному зв"язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2.0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

П.11 договору передбачено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п.16 договору власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі ст.62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Матеріали справи свідчать також і про те, що по накладних (т.1, а.с.98-147, 152-198) позивач прийняв порожні вагони власності ПАТ"Південний ГЗК", ВАТ"ЄвразТрансУкраїна", ТОВ "Укррейл лоджистікс", ТОВ"Істек", ТОВ"МТК", станцією та залізницею призначення в яких зазначена станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Вагони, що перевозились на підставі вказаних накладних, за наказами від 03.09.2013р. №481 о 06год.50хв. та від 04.09.2013р. №483 о 02год.15хв. були затримані, відповідно, на станціях Мусіївка та Новоблочна Придніпровської залізниці у зв"язку з неприйняттям їх вантажовлас-ником ПАТ"ПГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг, що прибули на його адресу і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що також прибув на його адресу.

Відповідно до наказу від 03.09.2013р. №481 позивачем було затримано вагони №№ голова 55074702 хвіст 55075113 у кількості 51 вагон, індекс поїзда 4011-82-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №2108.

Відповідно до наказу від 04.09.2013р. №483 позивачем було затримано вагони №№ голова 55849686 хвіст 55074082 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-26-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №3552.

03.09.2013р. о 06год.50хв. та 04.09.2013р. о 02год.15хв. станціями Мусіївка та Новоблочна Придніпровської залізниці відповідачу були вручені повідомлення про затримку згідно з наказами №481, яке зі сторони відповідача підписано без застережень та №483, яке підписано відповідачем з застереженням про готовність прийняття вагонів внаслідок наявності вільних колій.

За наведеними фактами станціями затримки Мусіївка та Новоблочна Придніпровської залізниці складено акти загальної форми ГУ-23 від 03.09.2013р. №21 та від 04.09.2013р. №103, а також акти про затримку вагонів форми ГУ-23а від 03.09.2013р. №19 та від 04.09.2013р. №103.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №19 від 03.09.2013р. затримані вагони, що прибули поїздом № 2108, відправлені 06.09.2013р. о 04год.20хв. поїздом № 2108.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №103 від 04.09.2013р. затримані вагони, що прибули поїздом №3552, відправлені 05.09.2013р. о 17год.35хв. поїздом № 3507.

Викладені обставини слугували визначальними для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№09099784, 09099786, 09099787, 9099788, 10099789, 10099790, 13099802 в сумі 66162грн. та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №№ 09099181, 09099182 в сумі 1461грн.72коп..

Перелічені відомості та картка підписані відповідачем з застереженням про відмову в оплаті, оскільки шляхи прийому були вільні для прийняття поїздів.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажо-відправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених вищезазначеним наказом, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем по причині скупчення на станції Кривий Ріг внаслідок несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що призвело до затримки останніх, ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення залізниці про готовність забрати на свою під"їзну колію вагони зі станції призначення, а також доказів на підтвердження прийняття заходів відносно залізниці з приводу порушення нею умов договору №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008р. в частині дотримання строку подачі вагонів на під"їзну колію вантажовласника, нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в сумі 67623грн.72коп. є обґрунтованим та правомірним.

Таким чином, господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог залізниці в повному обсязі.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про те, що жоден з актів загальної форми, який міг би підтвердити його вину у затримці вагонів на станції призначення на момент видачі наказів №№481, 483 представни-ком товариства не підписаний колегією суддів визнані необґрунтованими.

Так, зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ"ПГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Відповідно до Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірних вагонів у зв'язку з зайнятістю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забиралися подані на його адресу вагони.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Крім того, відповідно до п.п.3, 5 Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ"ПГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг- Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневро-вими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗ ПАТ"ПГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Як зазначено вище, згідно з п.8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомо-здавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці .

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.

Таким чином, доводи скаржника відносно того, що акти загальної форми про затримку вагонів не підписані представниками товариства не спростовують обставин по наявності вини останнього у такій затримці.

Посилання скаржника на необґрунтовану відмову господарським судом в задоволенні клопотань про витребування графіків руху поїздів та про призначення по справі судової експертизи колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки така відмова здійснена господарським судом цілком правомірно з огляду на підтвердження матеріалами справи вини товариства у затримці вагонів на станції призначення внаслідок скупченості і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу на станції Кривий Ріг (акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника №№7331-7347 від 06.06.2013р., 7329-7334, 7337-7346, 7362, 7363, 7371-7373 підписані представниками сторін, пояснення поїзних диспетчерів), а також на те, що скаржник в установленому порядку не спростував доводів позивача і не надав доказів можливості прийняти спірні вагони. У цьому зв"язку матеріали справи правильно визнані господарським судом як достатні для правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р. у справі №904/1358/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 29.12.2014