Ухвала суду № 42014150, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/800/32219/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Кошіль В.В., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.,

за участю представників:

позивача - Ткаченко К.О.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014

у справі № 804/204/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Груп Інвест" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 № 0005791501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014, позов задоволено з тих мотивів, що позивач правомірно врахував від'ємне значення фінансового результату від операцій з цінними паперами у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року без урахування обмежень, встановлених пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК).

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та відмовити у позові, посилаючись на неправильне тлумачення судами приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з податку на прибуток за І півріччя 2012 року. Результати цієї перевірки викладені в акті від 14.08.2012 № 2237/1501/31705787, в якому відображено висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами попереднього звітного (податкового) періоду на 6 234 418 грн.

Вказаний висновок ДПІ мотивований посиланням на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК, згідно з яким встановлено 25-відсоткове обмеження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що підлягає відображенню у складі витрат платника у І півріччі 2012 року.

Наведене стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.08.2012 № 0005791501, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 103 121 грн. (у тому числі 882 947 грн. за основним платежем та 220 624 грн. за штрафними санкціями).

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено у пункті 153.8 статті 153 ПК.

Так, згідно з правилами, наведеними у цьому пункті якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

Таким чином, як вірно зазначили суди, наведеною нормою ПК встановлено 25-відсоткове обмеження при відображенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що має відмінну правову природу від юридичної сутності від'ємного фінансового результату платника від операцій з цінними паперами.

Адже чинне податкове законодавство України передбачає відокремленість обліку фінансового результату операцій з цінними паперами від операцій, що враховуються платником при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток. Такий фінансовий результат являє собою різницю між доходами та витратами платника виключно від операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами. У той же час об'єкт оподаткування податку на прибуток включає: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України (стаття 134 ПК).

Наведене свідчить на користь висновку про те, що особливості відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування у податковому обліку платника не поширюються на відокремлений облік його фінансового результату від операцій з цінними паперами.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для оспорюваного донарахування та правомірно задовольнили позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 у справі № 804/204/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:В.В. Кошіль І.В. Приходько