Ухвала суду № 42014145, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 грудня 2014 року м. Київ В/800/5417/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Федоров М.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014

у справі № 826/8018/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдгруп»

до ДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Київського апеляційного адміністративного суду зі спору.

Відповідач звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення по суті спору, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 у справі № 2а-17223/12/2670.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014, про перегляд якої подано заяву, мотивована тим, що доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів даної справи та не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права. У прийнятті цієї ухвали касаційний суд фактично погодився з висновками суду апеляційної інстанції у справі відносно того, що самі по собі дії податкового органу з проведення зустрічної звірки не породжують правових наслідків для платника та не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства. У той же час до моменту узгодження податкових зобов'язань платника в установленому порядку зміни до податкових баз щодо даних податкової звітності платника внесенню не підлягають.

У прийнятті ж ухвали від 04.02.2014 у справі № 2а-17223/12/2670 (на яку посилається заявник на підтвердження існування підстави у розумінні пункту 1 статті 237 КАС) касаційний суд, вирішуючи питання щодо можливості оскарження дій податкового органу з проведення зустрічної звірки, дійшов аналогічних висновків, зазначивши, що дії контролюючого органу по співставленню даних первинних документів платника, не відповідають ознакам юридично значущих дій. Питання ж щодо внесення змін до податкових баз даних платника за наслідками проведення зустрічних звірок предметом даної справи не охоплювалось.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/8018/14 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко М.О. Федоров