Рішення № 42011324, 24.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23576/14 24.12.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1"

до приватного підприємства "Торгінвестгруп"

про стягнення 143 641,90 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Саноцький В.В. - пред. по дов.

від відповідача: Дорошенко В.В. - пред. по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Торгінвестгруп" про стягнення 143 641,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що на підставі укладеного з відповідачем Генерального договору на послуги по автоперевезенню №02/10-2013 від 11.11.2013р., позивачем відповідачу було надано послуги по перевезенню, які відповідачем в повному обсязі не були оплачені, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 143 641,90 грн.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи про те, що по-перше при розрахунку вартості перевезень позивачем були застосовані тарифи, не погоджені сторонами у встановленому порядку, в зв'язку з чим він стверджує, що по попередніх перевезеннях мала місце передплата в розмірі 100 000,00 грн, а тому на думку відповідача сума, заявлена до стягнення має бути зменшена на 100 000,00 грн, по-друге, при доставці вантажу - олії соняшникової, були виявлені розбіжності в кількості доставленого вантажу, що підтверджується підписаними обома сторонами товарно-транспортними накладними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.14р. порушено провадження у справі №910/23576/14 та призначено справу до розгляду на 19.11.2014р.

У судових засіданнях 19.11.14р., 19.12.14р. оголошувалися перерви.

24.12.2014р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 121 783,35 грн. суми заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята господарським судом міста Києва.

В судовому засіданні 24.12.14р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2013р. між приватним підприємством "Торгінвестгруп" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (автоперевізник) укладено Генеральний договір на послуги по автоперевезенню №02/10-2013 від 11.11.2013р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей до нього, автоперевізник зобов'язався надати клієнту послуги по перевезенню вантажу, на умовах визначених цим договором, автомобільним транспортом, а клієнт прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги з перевезенню.

Згідно з п.1.3. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей до нього, сторони укладають Додаткову угоду, в якій, зокрема, визначаються вид, найменування та кількість вантажу; пункт відправлення та пункт призначення вантажу; розмір оплати послуг автоперевізнику; найменування вантажоотримувача; період, в який здійснюються автоперевезення.

Сторонами договору укладалися Додаткові угоди до Договору №1 від 11.11.2013р., №2 від 07.03.2014р.

Згідно додаткової угоди №2 від 07 березня 2014 року до Генерального договору №02/10-2013 від 11.11.2013 року про надання послуг з автоперевезення вартість перевезення за 1 тону вантажу складає 195,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що позивачем здійснено перевезення олії соняшникової за маршрутом м.Кіровоград, смт. Нове, вул.Мурманська, 37Г - м.Іллічівськ, Одеська обл., вул. Транспортна, 45 за період з 30 квітня 2014р. по 13 травнz 2014р., що підтверджується товарно-транспортними накладними №№8441, 8212, 8392, 8400, 8407, 8434, 8413, 8417, 8432, 8414, 8397, 8402, 8409, 8405, 8433, 8416, 8431, 8440, 8396, 8418, 8436, 8415, 8388, 8406.

Позивачем здійснено перевезення 624,53 тони вантажу згідно вказаних накладних, у зв'язку з чим вартість перевезення 624,53 тони вантажу склала 121783,35 грн.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п.11.1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п.14.4. «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач 27.08.2014р. надіслав відповідачу рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні та акти виконаних робіт, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 27.08.2014р.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.4.2. Договору, з урахуванням протоколу погодження розбіжностей до Договору, розрахунок за надані автоперевізником послуги проводиться після виконання послуг і підписання Акту виконаних робіт протягом трьох банківських днів після пред'явлення автоперевізником наступних документів: рахунку-фактури, Акт виконаних робіт, ТТН, реєстру перевезень.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на те, що позивачем було здійснено перевезення вантажу за замовленням відповідача, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, позивачем 27.08.2014р. надіслано відповідачу рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні та акти виконаних робіт для проведення відповідачем розрахунків з позивачем за надані послуги перевезення, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи судом строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг перевезення настав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги по перевезенню вантажу у розмірі 121 783,35 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, заперечення представника відповідача, що при розрахунку вартості перевезень позивачем були застосовані тарифи, не погоджені сторонами у встановленому порядку, в зв'язку з чим він стверджує, що по попередніх перевезеннях мала місце передплата в розмірі 100 000,00 грн, а тому на думку відповідача сума, заявлена до стягнення має бути зменшена на 100 000,00 грн, а також, що при доставці вантажу - олії соняшникової, були виявлені розбіжності в кількості доставленого вантажу, судом до уваги не беруться, з огляду на те, що відповідач самостійно оплачував виставлені йому позивачем рахунки на оплату за попередні перевезення, які не ввійшли до предмету позову, а тому якщо відповідач вважає, що допустився помилки при здійсненні таких оплат він має право звернутися до другої сторони з вимогою про повернення безпідставно перерахованих коштів. Одночасно з цим, визначення вартості та кількості недостачі продукції в даному судовому процесі не досліджувалось, оскільки такі вимоги не були заявлені і не були предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Торгінвестгруп" (01133, м.Київ, вул.Кутузова, буд.18/7, офіс 416, код ЄДРПОУ 35347488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Ставчани, код ЄДРПОУ 32602104) 121 783 (сто двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят три) грн 35 коп - суми основного боргу та 2435 (дві тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 67 коп. - суми судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.12.2014 р.

Суддя Шкурдова Л.М.