Постанова № 41999420, 04.12.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 грудня 2014 року Справа № 814/3353/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54018

доЦентрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020 проскасування постанови від 22.11.2011р. ВП 28173006, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального відділу ДВС ММУЮ про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; зобов'язання зняття з арешту всього рухомого майна, а також автомобіля марки ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на його звернення про зняття арешту з належного йому автомобіля, відповідач надав письмову відповідь про неможливість зняття арешту із автомобіля у зв'язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження за давністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що станом на час розгляду даної адміністративної справи виконавче провадження № ВП 28173006, в межах якого було накладено арешт на автомобіль позивача, завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», передано до архіву та знищено у зв'язку зі сплином терміну зберігання.

В судовому засідання представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд дослідив матеріали справи та встановив:

Постановою УДАІ УМВС України в Миколаївський області про адміністративне правопорушення № 032126 від 08.07.2011р. з ОСОБА_1 за порушення правил проїзду перехрестя стягнуто штраф у розмірі 425,00 грн.

Згідно довідки УДАІ УМВС України в Миколаївський області від 17 квітня 2014 року № 9/3-С-9 зазначений штраф сплачений вчасно та повністю за платіжним документом № 147 від 23.07.2011р.

В квітні 2014 року позивач звернувся до УДАЇ УМВС України в Миколаївський області для відновлення втраченого ним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в той же час йому стало відомо, що постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 22.11.2011р. ВП №28173006 оголошено розшук всього майна боржника, а саме ВАЗ 2109 (1992), БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № куз.НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року в адміністративній справі № 814/1137/14 вказану постанову було скасовано, рішення суду набрало законної сили.

Крім того, 22.11.2011 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника, а саме: ВАЗ 2109 (1992), БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № куз.НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1.

Листом № 01.05/13652/12 відповідач, Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, повідомив що станом на 01.04.2014р. згідно перевірки журналів вхідної кореспонденції, журналів обліку виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у відділі на виконані не перебувають відкритті виконавчі провадження про стягнення боргів або штрафів відносно ОСОБА_1.

Таким чином, як вбачається з письмових пояснень відповідача, 29.08.2012 року виконавче провадження було завершено, арешт з майна боржника, накладеного постановою від 22.11.2011 року, не знято.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначені випадки, коли виконавче провадження належить відновленню, серед яких надходження до державного виконавця рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 2 стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та належать задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 22.11.2011 року № ВП 28173006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції зняти з арешту все майно боржника, а саме ВАЗ 2109 (1992), БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № куз.НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська