Ухвала суду № 41997116, 11.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1678/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Глиняного В.П., Чернушенка А.В.,

при секретарі судового засідання - Матвійчуку І.Ю.,

з участю:

прокурора - Пономаренка О.А.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 серпня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України РепчукаО.В., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Пересуньком С.С., та продовжено строк тримання під вартою до 26 жовтня 2014 року, без визначення розміру застави, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Хмельницький, громадянина України, не одруженого, з базовою середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 171; ч. 2 ст. 187 КК України.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, необхідність провести ряд слідчих дій, направлених на завершення досудового слідства, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання старшого слідчого не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просять її скасувати.

Так, захисник ОСОБА_1 вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень є необґрунтованою, оскільки ґрунтується фактично тільки на показаннях потерпілих. Крім того, апелянт звертає увагу, що свідок ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_2 інкримінованих злочинів не вчиняв, під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 він оборонявся від нападу потерпілого та жодних цінних речей у останнього не брав. Також, як вказує апелянт, даний свідок зазначив, що під час ймовірного вчинення інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, останнього не було на місці події.

Далі в апеляційній скарзі захисник звертає увагу, що протягом двох місяців досудового розслідування щодо ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та він не намагався переховуватися від слідства, з'являвся на кожний виклик органів досудового розслідування і суду.Крім того, як зазначає автор апеляції, слідчим та прокурором під час розгляду клопотання не доведено, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Також апелянт вказує, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, не визначення розміру застави є правом, а не обов'язком слідчого судді, а тому, як вважає захисник, у даному випадку ОСОБА_2 необхідно визначити розмір застави.

З рахуванням вищенаведеного захисник ОСОБА_1 просить постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

У своїй апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 стверджує, що пред'явлена йому підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою, а ризики, які були враховані при продовженні строку тримання під вартою, відсутні.

Також апелянт вважає, що під час розгляду клопотання не в повній мірі були враховані дані, які характеризують його особу. Зокрема, ОСОБА_2 вказує, що він працює, а саме займається волонтерською та громадською діяльністю, має неповнолітню доньку, яка хворіє, та, всупереч доводам слідчого і прокурора, не переховувався від органів досудового розслідування.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_2 просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні СУ ГУМВС України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного доЄдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201410060002519 від 07 травня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 171; ч. 2 ст. 187 КК України.

08 травня 2014 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, та того ж числа ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 06 липня 2014 року включно.

04 липня 2014 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_2 під домашнім арештом, оскільки таке клопотання було подано не уповноваженою на те особою, а саме не прокурором, як то визначено ч. 6 ст. 181 КПК України.

Між тим, 03 липня 2014 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 171; ч. 2 ст. 187 КК України, а 04 липня 2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 вересня 2014 року включно.

27 серпня 2014 року постановою заступника прокурора міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 08 листопада 2014 року.

28 серпня 2014 року старший слідчий в ОВС СУ ГУМВС України Репчук О.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва ПересунькомС.С., звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

Того ж числа ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва дане клопотання задоволено та ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 26 жовтня 2014 року включно.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 146; ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 171; ч. 2 ст. 187 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів чи їх продовження. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на характер та ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, та конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилаються старший слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати злочинну діяльність, про що свідчить той факт, що ОСОБА_2, перебуваючи під домашнім арештом до закінчення строку дії цього запобіжного заходу, вчинив інші кримінальні правопорушення. Отже, заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на даний час.Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам, а у провадженні необхідно провести ще ряд слідчих дій, які приведені у клопотанні старшого слідчого.

В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, слідчий суддя, хоча і мав право не визначати підозрюваному розміру застави, але повинен був це зробити з огляду на конкретні обставини даного кримінального провадження та суперечливість наявних доказів, про яку вказано в апеляційній скарзі захисника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. В свою чергу, ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

За таких обставин, виходячи з вимог, передбачених ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного та захисника необхідно задовольнити частково, а саме скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого, продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому колегія суддів вважає доцільним визначити ОСОБА_2 заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 гривень, оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 серпня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України РепчукаО.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Пересуньком С.С., та продовжено строк тримання під вартою до 26 жовтня 2014 року, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України Репчука О.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Пересуньком С.С., про продовження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 26 жовтня 2014 року і визначити йому заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали, тобто до 26 жовтня 2014 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави обов'язки, визначені в п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурората слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Лашевич В.М. Глиняний В.П. Чернушенко А.В.