АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/1031/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Горкава В.Ю.
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Лашевича В.М.,
суддів - Приндюк М.В., Рибака І.О.,
при секретарі судового засідання - Трончуку М.Ю.,
з участю:
представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ «Ліра-2000» ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури Печерського району міста Києва Козлова П.Б. та накладено арешт на належні ТОВ «Ліра-2000» (код ЄДРПОУ 30966313) нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: місто Київ, Дніпровський узвіз, 1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 15257318000).
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Ліра-2000» ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «Ліра-2000». Зокрема, автор апеляції звертає увагу, що предметом кримінального правопорушення є дії державного інспектора щодо вчинення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Ліра-2000», а майно самого товариства не є предметом кримінального правопорушення та, згідно з ч. 1 ст. 18 КК України, товариство не може бути суб'єктом злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Крім того, апелянт зазначає, що підозру у рамках даного кримінального провадження не пред'явлено і воно є фактовим, що свідчить, як вважає ОСОБА_4, що майно товариства протягом тривалого часу може перебувати під арештом, а це є порушенням майнових прав товариства.
Також ОСОБА_4 звертає увагу, що питання арешту нерухомого майна ТОВ «Ліра-2000» розглядалося судами загальної юрисдикції в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42014100000000327 і ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 травня 2014 року у аналогічній справі було скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2014 року та відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на це майно, оскільки ТОВ «Ліра-2000» не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а майно товариства не є предметом кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення представника ОСОБА_3, який, виступаючи від іншого керівника цього ж товариства, заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні слідчого відділу Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420141000600000184 від 30 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що компанія БРЕДВІН ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД, якій належить 75,2701 % в статутному капіталі Товариства, що становить кворум для прийняття будь-яких рішень, а також Загальні збори учасників ТОВ «Ліра-2000» не розглядали та не приймали рішень стосовно зміни (відкликання) директора ОСОБА_6 та обрання нового директора ОСОБА_4, як і не приймали рішень стосовно зміни місця знаходження товариства з міста Київ на місто Львів та зміни складу учасників товариства. В результаті проведення тимчасового доступу до реєстраційної справи ТОВ «Ліра-2000» встановлено, що зміна власника товариства відбулась на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області у справі № 431/1123/14-ц від 23 квітня 2014 року. Однак, у реєстрі судових рішень, вказане рішення та справа відсутні, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень. Також встановлено, що дії стосовно проведення такої реєстрації спрямовані на протиправне заволодіння нерухомим майном ТОВ «Ліра-2000».
05 червня 2014 року старший прокурор прокуратури Печерського району міста Києва Козлов П.Б. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на належні ТОВ «Ліра-2000» (код ЄДРПОУ 30966313) нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: місто Київ, Дніпровський узвіз, 1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 15257318000).
Розглядаючи це клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора Козлова П.Б. та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, задовольнив клопотання старшого прокурора прокуратури Печерського району міста Києва Козлова П.Б. та наклав арешт на вищевказані нежилі приміщення.
Дане рішення слідчого судді суду першої інстанції не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен був з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Як вбачається з матеріалів провадження, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420141000600000184 від 30 травня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КПК України, підозру про вчинення зазначеного кримінального правопорушення нікому із учасників ТОВ «Ліра-2000» не пред'явлено, тобто дане кримінальне провадження є фактовим. Це свідчить про те, що майно може протягом тривалого часу триматися під арештом, чого не можна допускати.
В свою чергу, аналіз клопотання старшого прокурора про накладення арешту на майно дає підстави для висновку, що воно не відповідає вимогам закону. Зокрема, в ньому відсутнє чітке визначення підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Зокрема, в одному випадку в клопотанні вказано, що це майно є предметом кримінального правопорушення, а в іншому - підставою для накладення на нього арешту є можлива конфіскація майна або забезпечення цивільного позову.
Конфіскація майна, відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, а арешт може бути накладено, згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Як вже зазначалося вище, підозра у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлялася, а тому накладення арешту на майно товариства з цієї підстави суперечить закону.
Це ж саме стосується і забезпечення цивільного позову.
Всупереч ствердженням апелянта, вищевказане нежиле приміщення не є і предметом кримінального правопорушення, оскільки саме по собі ТОВ «Ліра-2000» не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а посилання в клопотанні старшого прокурора, що не накладення арешту на це приміщення перешкодить проведенню слідчих дій внаслідок можливої його руйнації чи перепланування взагалі не витримує ніякої критики в розумінні підстав накладення арешту на майно.
Також старший прокурор не додав до клопотання необхідних копій документів, насамперед Статуту товариства та інших, якими він обґрунтовує своє клопотання.
Таким чином, слідчий суддя, не встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, безпідставно його розглянув і задовольнив, хоча, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути його прокурору для усунення недоліків.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання старшого прокурора прокуратури Печерського району міста Києва Козлова П.Б. про арешт майна ТОВ «Ліра-2000» та при винесенні ухвали про задоволення зазначеного клопотання слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання старшого прокурора прокуратури Печерського району міста Києва Козлова П.Б. про накладення арешту на належні ТОВ «Ліра-2000» (код ЄДРПОУ 30966313) нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: місто Київ, Дніпровський узвіз, 1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 15257318000).
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора ТОВ «Ліра-2000» ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури Печерського району міста Києва Козлова П.Б. та накладено арешт на належні ТОВ «Ліра-2000» (код ЄДРПОУ 30966313) нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: місто Київ, Дніпровський узвіз, 1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 15257318000), - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого прокурора прокуратури Печерського району міста Києва Козлова П.Б. про накладення арешту на належні ТОВ «Ліра-2000» (код ЄДРПОУ 30966313) нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: місто Київ, Дніпровський узвіз, 1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 15257318000), - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
______ ________ _____
Лашевич В.М. Приндюк М.В. Рибак І.О.
Судове рішення № 41997064, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 18.06.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11-сс/796/1031/2014. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: