Постанова № 41996247, 16.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р. Справа № 820/14713/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Часовського І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 820/14713/14

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича

про визнання рішень недійсними, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання компенсувати матеріальні збитки та моральну шкоду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича, в якому просила суд:

- визнати недійсними рішення відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14703195 від 25.07.2014 та про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №14830005 від 30.07.2014;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень з видачею свідоцтва на право власності в установленому чинним законодавством України порядку;

- зобов'язати відповідача компенсувати матеріальні збитки у розмірі 239грн (120,00грн за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно плюс 119грн державне мито за проведення державної реєстрації прав);

- зобов'язати відповідача компенсувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14703195 від 25.07.2014.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №14830005 від 31.07.2014.

Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (вул. Короленка, б.16, м. Харків, 61003) розглянути заяву ОСОБА_1 (НОМЕР_1; АДРЕСА_1) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 09.07.2014 за реєстраційним номером 7318953, щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, - з урахуванням рішення суду в цій адміністративній справі.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Стягнуто з ОСОБА_1 (НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (рахунок 31217206784011, одержувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 1571,22грн (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна грн. двадцять дві коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального права, в саме: п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року щодо стягнення судового збору скасувати.

Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценко Павло Геннадійович, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; задовольнити клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ПАТ "Трест Житлобуд-1", що знаходиться за адресою: вул. Артема, 43, м. Харків, 61002.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 9, ч. 4 ст. 15, п 5-4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 15, 16, 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року відмовлено у задоволенні клопотання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ПАТ "Трест Житлобуд-1" за необґрунтованістю.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скаргу відповідача задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2. Подану заяву зареєстровано 09.07.2014 за № 7318953 (а.с.37-71)

Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценком Павлом Геннадійовичем прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14703195 від 25.07.2014 (а.с.66-67), у якому зазначено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 09.07.2014 14:23:32 за реєстраційним номером 7318953, яку подала ОСОБА_1, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2, Державний реєстратор встановив відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Відповідно до договору відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 17.06.2013р., загальна площа квартири 47,53кв.м.

Відповідно до технічного паспорта від 27.05.2014р., загальна площа 48.4кв.м.

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.05.2014р., загальна площа 48,0кв.м.

Для подальшого розгляду заяви необхідно надати документ який надасть можливість однозначно визначити фактичну загальну та житлову площу квартири АДРЕСА_2.

У зв'язку із зазначеним Державний реєстратор вирішив зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 09.07.2014 14:23:32 за реєстраційним номером 7318953.

30.07.2014 Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценком Павлом Геннадійовичем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 14830005 (а.с.68-69) на підставі того, що заявником у п'ятиденний строк не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви. А відсутність документів яка дає можливість однозначно встановити загальну та житлову площу квартири АДРЕСА_2, перешкоджає проведенню державної реєстрації на підставі заяви №7318953.

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868 від 17.10.2013 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14703195 від 25.07.2014 та про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 14830005 від 31.07.2014 прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, за відсутності підстав передбачених ст.ст. 22, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з чим суд першої інстанції, з метою повного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію, прийняту 09.07.2014 за реєстраційним номером 7318953.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законодавством України підстав для зобов'язання відповідача компенсувати позивачеві плату за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також державного мита за проведення державної реєстрації прав.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання державного реєстратора компенсувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн., оскільки позивачем не зазначено, у чому саме полягає моральна шкода, яку, на думку позивача, завдав їй відповідач.

Переглянувши рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідача та зобов'язання його вчинити дії, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що 17.06.2013 року між ПАТ "Трест Житлобуд-1" (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2) укладено договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, згідно умов якого Сторона 1 зобов'язується передати у власність Сторони 2, а Сторона 2 зобов'язується прийняти майнові права, що належать Стороні 1 на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а саме: на однокімнатну квартиру № 11 (одинадцять) загальною площею 47,53 кв.м, житловою площею 16,46 кв.м, (далі за текстом - "Квартира"), яка знаходиться на 2 поверсі житлового будинку Б, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, (будівельна адреса), та сплатити грошову суму, визначену п. 5 цього договору.

Згідно п. 5.1. Договору, вартість майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, які належать Стороні 1, за згодою сторін складає 299 439,00 грн. та має бути сплачена Стороною 2 (або третьою особою за її дорученням) на умовах та в терміни, зазначені цим Договором (а.с. 16-17)

Згідно акту прийому-передачі квартири до договору відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 17.06.2013 року від 20.05.2014 року, ПАТ "Трест Житлобуд-1" передано ОСОБА_1 1-кімнатну квартиру № 11 загальною площею 48,00 кв.м., що розташована на 2 поверсі житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 передається за ціною 302400,00 (триста дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок, без ПДВ.

27.05.2014 року ОСОБА_1 отримано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2, розташованої у житловому будинку на 2 поверсі поверхового будинку загальною площею 48,4 кв.м.

Для державної реєстрації права власності на квартиру позивачем разом із заявою було подано до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції наступні документи: паспорт громадянина України; копію картки, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 01.01.1997, видавник: Полтавська МДПІ; копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ХК143133570493, виданий 20.12.2013, видавник: Інспекція ДАБІ-С у Харківській області; рішення органу місцевого самоврядування, копія , серія та номер: 91, виданий 12.02.2014, видавник: Харківська міська рада; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, копія, серія та номер: 121070500090, виданий 30.11.2010, видавник: Харківська міська рада; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 121070500098, виданий 30.11.2010 Харківською міською радою; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 121070500099, виданий 30.11.2010 Харківською міською радою; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 1210570500091, виданий 30.11.2010 Харківською міською радою; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 1210705000095, виданий 30.11.2010 Харківською міською радою; протокол, серія та номер: 15, виданий 18.02.2014, видавник: АТ "Трест Житлобуд-1"; перелік інвесторів, копія , серія та номер: 15, виданий 18.02.2014, видавник: АТ "Трест Житлобуд-1"; копію довідки, серія та номер: 593721, виданий 22.05.2012 Головним управлінням статистики у Харківській обл. виписка, копія , серія та номер: б/н, виданий 22.06.2011, видавник: ЄДРЮО та ФО-П акт приймання-передачі нерухомого майна, 2 прим., серія та номер: б/н, виданий 20.05.2014, видавник: ПАТ "Трест Житлобуд-1"; договір відчуження майнових прав, оригінал та копія , серія та номер: 995, виданий 17.об.2013, видавник: Приватний нотаріус ОСОБА_4; технічний паспорт, оригінал та копія, серія та номер: б/н, виданий 27.05.2014, видавник: КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

25.07.2014 року державним реєстратором прийнято рішення № 14703195 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 09.07.2014 14:23:32 за реєстраційним номером 7318953 та зазначено, що для подальшого розгляду заяви ОСОБА_1 необхідно надати документ який надасть можливість однозначно визначити фактичну загальну та житлову площу квартири АДРЕСА_2.

Враховуючи, що заявником у п'ятиденний строк не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценком Павлом Геннадійовичем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.07.2014 № 14830005 (а.с.68-69).

Колегія суддів зазначає, що згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

В силу ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 16 цього Закону; 6) надання витягів з державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч.7 ст.16 вказаного Закону).

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.17 Закону).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, приписами п. 16 Порядку № 868 встановлено, що у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Як свідчать матеріали справи, рішення про зупинення розгляду заяви позивача обґрунтовано необхідністю надання документу, який надасть можливість однозначно визначити фактичну загальну та житлову площу квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів, в результаті аналізу змісту оскаржуваного рішення про зупинення розгляду заяви, зазначає, що воно взагалі не містить назви або визначення конкретного документу, який позивачу необхідно надати для подальшого розгляду заяви, в порушення вищенаведеної ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 16 Порядку № 838, оскільки не містить чіткої рекомендації у який спосіб позивачу необхідно усунути обставини, які стали підставою для прийняття відповідачем рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 09.07.2014 14:23:32 за реєстраційним номером 7318953.

Доказів щодо не дотримання позивачем приписів п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013р. N 868, та надання документів для реєстрації не у повному обсязі, відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14703195 від 25.07.2014, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 24 Закону № 1952-IV містить виключний перелік підстав, за наявності яких державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно п. 5 - 4 ч. 1 цієї статті, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

З огляду на встановлені у справі обставини неправомірності прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення № 14830005 від 31.07.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке прийнято у зв'язку з неподанням усіх необхідних документів після завершення 5-тиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, приймаючи рішення від 31.07.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та висновків суду, з наведених вище підстав, не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, позовні вимоги у цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню та погоджується з наявністю підстав у суду першої інстанції, для виходу за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, для повного захисту прав та інтересів позивача, та відповідно зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2014.

Згідно ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З приводу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1571,22 грн., суд першої інстанції виходив з приписів ст. 94 КАС України та п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", згідно якої у разі подання до адміністративного суду позову майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів з даного питання вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року та від 27 лютого 2009 року зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За приписами частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така заподіяна шкода була похідною протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Водночас, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, в адміністративному судочинстві не є об'єктом справляння судового збору, беручи до уваги те, що незаконність оскаржуваних рішень відповідача встановлено під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим застосування до спірних правовідносин з відшкодування шкоди п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при розподілі судових витрат, за результатом вирішення спору, та стягнення з позивача несплаченого судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру в розмірі 1571 грн. 22 коп.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні на підставі вищенаведених норм процесуального законодавства.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з позовними вимогами щодо скасування оскаржуваних рішень відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 73 грн. 08 коп. та при зверненні до суду з апеляційною скаргою - 36 грн. 54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування оскаржуваних рішень відповідача та зобов'язання вчинити певні дії судом задоволено, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 109 грн. 62 коп.

Враховуючи вищенаведене, постанова суду першої інстанції, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, шляхом викладення абз. 6 резолютивної частини постанови у наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 109 (сто дев'ять) гривень 62 коп. "

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. п. 1, 2 ст. 198, ст. ст. 200, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 820/14713/14 змінити в частині розподілу судових витрат, шляхом викладення абз. 6 резолютивної частини постанови у наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 109 (сто дев'ять) гривень 62 коп.".

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року по справі № 820/14713/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 22.12.2014 р.