Постанова № 41996255, 22.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 р. Справа № 820/17930/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

представників позивача Білоуса В.В., Веретун Н.І.

представника відповідача - Куроп'ятник Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна-служба" Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі №820/17930/14

за позовом Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна-служба" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області

про визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство "Інженерно-авіаційна-служба" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у здійсненні корегування (зміни) без винесення та направлення підприємству податкового повідомлення-рішення визначених СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ у податкових деклараціях з ПДВ за травень, липень, серпень, жовтень 2013 року й січень 2014 року податкового кредиту з податку на додану вартість та у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2013 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме, дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зі зменшення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Торенія" (код ЄДРПОУ 38091691) на загальну суму сформованого податкового кредиту 238821 грн. за період травень, липень, серпень, жовтень 2013 року й січень 2014 року; та зменшення податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ДП "ХМЗ "ФЕД" (код ЄДРПОУ 14310052), ДП "Антонов", ПРАТ "Первомайський механічний завод", ПАТ "ФЕД", ТОВ "ВЕЙКОМПАНІ" за період лютий, березень, квітень, травень 2013 року на загальну суму податкових зобов'язань 351366,00 грн. на підставі Акту перевірки від 29.08.2014 року №3396/20-30-22-01/32029020

- зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вчинити усі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі Акту перевірки від 29.08.2014 року №3396/20-30-22-01/32029020 з інформаційних баз податкових органів та відновлення суми податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2013 року й січень 2014 року.

В обґрунтовування позову зазначив, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Також зазначив, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Однак, на думку позивача, вказаний обов'язок ДПІ виконаний не був. Також, позивач зазначає, що податковий орган не має права самостійно виключати з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що здійснення відповідачем коригування показників податкової звітності можливо виключено у випадку прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень про нарахування суми грошового зобов'язання, або самостійної зміни цих показників платником податків, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків). В свою чергу, оскільки податковим органом жодних податкових повідомлень-рішень прийнято не було, а платником податків вказані показники самостійно не змінювались, то відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про те, що діями відповідача щодо самостійного коригування показників звітності не порушено прав та інтересів позивача.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

У період з 15.08.2014 року по 21.08.2014 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Торенія" за період лютий-травень 2013 року, за наслідками якої складено акт № 3396/20-30-22-01/32029020 від 29.08.2014 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків по правочинам, здійснених СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ при придбанні та продажу товарів;

- відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період лютий-травень 2013 року, що призвело до порушень ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю встановлених порушень, 03.09.2014 року надав письмові заперечення на акт перевірки (вих. № 40).

За наслідками розгляду заперечень, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 10.09.2014 року надано відповідь (вих. № 14480/10/20-30-22-01-22), згідно яких повідомлено, що висновки акта перевірки залишені без змін.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача запит про надання інформації № 44 від 19.09.2014 р. в якому просив невідкладно та обґрунтовано повідомити у письмовій формі чи вносились будь-які коригування (на підставі Акту перевірки № 3396/20-30-22-01/32029020 від 29.08.2014 року) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме в базі даних, яка має назву "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", та надати витяг з цієї системи, повідомити чи виносились на підставі акту перевірки будь-які податкові повідомлення - рішення.

Листом № 38/3ПІ/20-30-22-01-22 від 25.09.2014 року відповідач повідомив, що результати перевірки СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ внесено до автоматизованої системи АС "Аудит", витяг із централізованої електронної бази податкової звітності є службовою інформацією, а тому надати його копію платнику податків не вбачається можливим. За результатами перевірки податкові повідомлення - рішення не виносились.

Позивач, не погоджуючись правомірністю дій податкового органу щодо внесення змін до електронної бази даних, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що внесення до електронної бази даних податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, що в свою чергу є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Питання проведення документальної позапланової виїзної перевірки унормовані ст. 78, 81 ПК України.

Так, відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. (п. 81.2 ст. 81 ПК України)

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, копію наказу від 14.08.2014 року № 1676 вручено директору СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ, з направлення від 14.08.2014 року № 1865 ознайомлений директор підприємства, що фактично не заперечується позивачем.

На підставі викладеного та беручі до уваги, що податковим органом дотримано умов щодо вручення уповноваженому представнику позивача під розписку наказу, направлення на перевірку та пред'явлення службового посвідчення, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача встановлених законом підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 (далі - Порядок N 984), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Положеннями п. 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до положень п.6 розділу 4 Порядку N 984, за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Тобто, фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення, а тому сам по собі акт перевірки та його висновки не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків. Цей документ не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання, що перевіряється, він не встановлює ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для платника податків, призначений керівнику податкового органу, який на його підставі повинен прийняти відповідне рішення, і вже прийняте рішення, яке містить конкретні приписи для платника податків може бути останнім оскаржене в судовому порядку.

Виходячи з аналізу норм ст. 2, ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а також беручи до уваги Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1145/11/13-10 від 27.07.2010, колегія суддів зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог, оскільки безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності з боку підприємства порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виключити з інформаційних баз податкових органів інформації, внесеної на підставі акту перевірки від 29.08.2014 року, виходячи з наступного.

Згідно статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" введено в експлуатацію з 01.01.2013 року ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів.

Згідно п. 2.1 вказаного наказу було визначено, що існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ця система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, у т.ч. для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Крім того, наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Отже, самі по собі документ (акт, довідка), складений за результатами перевірки платника податків, не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційної системи.

Як встановлено під час судового розгляду, за наслідком проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків по правочинам, здійснених СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ при придбанні та продажу товарів;

- відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період лютий-травень 2013 року, що призвело до порушень ст. 185, ст. 198 ПК України.

В послідуючому, результати перевірки СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ були внесені податковим органом до внесено до автоматизованої системи АС "Аудит", а саме, проведено корегування (зміна) визначених підприємством у податкових деклараціях з ПДВ за травень, липень, серпень, жовтень 2013 року та січень 2014 року податкового кредиту з податку на додану вартість та у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2013 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у т.ч. зменшено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Торенія" на загальну суму сформованого податкового кредиту 238821 грн. за період травень, липень, серпень, жовтень 2013 року, січень 2014 року та зменшено податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ДП "ХМЗ "ФЕД", ДП "Антонов", ПРАТ "Первомайський механічний завод", ПАТ "ФЕД", ТОВ "ВЕЙКОМПАНІ" за період лютий, березень, квітень, травень 2013 року на загальну суму податкових зобов'язань 351366,00 грн.

В свою чергу, жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачу суми грошового зобов'язання на підставі вказаних порушень прийнято не було, а результати проведеної перевірки та виявлені порушення, були відображені в інформаційних базах, шляхом відповідного коригування у бік зменшення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Щодо настання негативних наслідків внаслідок коригування відповідачем показників податкової звітності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму, а тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах полягає у настанні для позивача негативних наслідків, спричинених діями відповідача, а саме: корегування (зміна) в Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України відомостей про задекларовані підприємством показники податкової звітності.

Отже, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу того, що проведення контролюючим органом відповідного коригування у бік зменшення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки з приводу вказаних порушень стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів дійшла висновку, що діями відповідача з приводу корегування показників податкової звітності створено для позивача негативні наслідки.

В свою чергу, способом відновлення порушеного права позивача може бути виключно зобов'язання відповідача відновити відповідні показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за відповідні періоди у інформаційних автоматизованих системах податкових органів, шляхом виключення інформації, внесеної на підставі Акту перевірки від 29.08.2014 року № 3396/20-30-22-01/32029020 з інформаційних баз податкових органів та відновлення суми податкового кредиту і податкових зобов'язань, задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2013 року та січень 2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року по справі №820/17930/14 в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача виключити з інформаційних баз податкових органів інформації, внесеної на підставі акту перевірки від 29.08.2014 року не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст.202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення вказаної частини позовних вимог.

В іншій частині постанову суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим, скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна-служба" Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі №820/17930/14 за позовом Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна-служба" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області про визнання незаконними дій скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача виключити з інформаційних баз податкових органів інформації, внесеної на підставі акту перевірки від 29.08.2014 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області вчинити усі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі Акту перевірки від 29.08.2014 року № 3396/20-30-22-01/32029020 з інформаційних баз податкових органів та відновлення суми податкового кредиту і податкових зобов'язань, задекларованих Спільним підприємством "Інженерно-авіаційна-служба" Товариства з обмеженою відповідальністю у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2013 року та січень 2014 року.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі №820/17930/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2014 р.