КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10678/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
Іменем України
20 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Сервіс" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2013 року № 0001252203 та № 0001262203.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Асконія-сервіс" з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Спец-Техноресурс» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 14 лютого 2013 року за №556/22-317/31245422.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 5.1, пп. 5.3.9, п. п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму на загальну суму 14 500,00 грн., в тому числі по періодам: 1 квартал 2010 року - 14 500,00 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму на загальну суму 11600,00грн., в т.ч. за березень 2010 року на суму 11 600,00грн.
На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2013 року №0001262203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 14 500,00 грн. (11 600,00 грн. - основний платіж, 2900,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2013 року №0001252203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 18 125,00 грн. (14 500,00 грн. - основний платіж, 3625,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Не погоджуючись з вищевказаними податковим повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
В силу п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 вищевказаного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В силу п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Асконія-сервіс" було придбано у ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» наступний товар: фільтр повітряний SA 6037, олива Primecool с 22761068 та фільтр оливний SH8108.
Судом встановлено, що зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: видатковою накладною № 110301 від 11 березня 2010 року, рахунком-фактурою №СФ-110301 від 11 березня 2010 року, виписками по банківським рахункам, податковою накладною.
Так, отриманий товар було в подальшому реалізовано позивачем, що підтверджується видатковою накладною №АС-0000071 від 16 березня 2010 року, Довіреністю №1758 від 10 березня 2010 року.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначений договір були укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового законодавства.
Крім того, сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом, даний контрагент позивача, як юридична особа, була внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та була зареєстрована платником податку на додану вартість.
Також, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно позивача та контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним Товариством у судовому порядку не визнано недійсними.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2013 року №0001252203 та №0001262203 прийняті відповідачем протиправно.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Сервіс" та їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Судове рішення № 41996146, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10678/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: