Ухвала суду № 41996148, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15365/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті Ф.К." про зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулась до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті Ф.К."

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роялті Ф.К.» перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекцї у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

В банківській установі відповідачем відкрито розрахунковий рахунок №26000013010118 (українська гривня), АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627).

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві виявлено, що за ТОВ «Роялті Ф.К.» обліковується борг з податку на додану вартість у розмірі 49 964,15 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях: №9021362932 від 17 квітня 2014 року за березень 2014 року у сумі 5 128,00 грн.; №9028559526 від 19 травня 2014 року за квітень 2014 року у сумі 5 615,00 грн.; №9035453780 від 20 червня 2014 року за травень 2014 року у сумі 13 709,00 грн.; №9041102701 від 17 липня 2014 року за червень 2014 року у сумі 9 922,00 грн.; №9048237575 від 19 серпня 2014 року за липень 2014 року у сумі 7 898,00 грн.; №1400071181 від 17 вересня 2014 року за серпень 2014 року у сумі 7 935,00 грн.

Відповідно до даних облікових карток платника податків, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати податку на додану вартість (з урахуванням переплати в сумі 535,60 грн. та нарахованої контролюючим органом пені в сумі 263,02 грн.), складає 49 964,15 грн.

22 березня 2014 року контролюючим органом, на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, прийнято податкову вимогу №26647-25 на суму 4 627,67 грн., яка отримана відповідачем 15 квітня 2014 року.

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним поданням про зупинення видаткових операцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно п. 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

У відповідності до п.п. 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 91.4 статті 94 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків, який має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2014 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято рішення про опис майна ТОВ «Роялті Ф.К.» у податкову заставу за №123/26-59-25-01-14, яке отримано керівником Товариства того ж дня.

19 вересня 2014 року на адресу відповідача було направлено лист від 19 вересня 2014 року №14490/10/26-59-25-01-12, яке отримано Товариством 25 вересня 2014 року, з вимогою надати позивачу документи для складання акту опису майна та реєстрації податкової застави.

Разом з тим, термін для виконання викладених в листі вимог контролюючого органу щодо надання певного переліку документів не встановлений, що виключає можливість встановити дату, з якої бездіяльність платника може вважатись такою, що свідчить про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу і про перешкоджання податковому керуючому у виконанні його повноважень.

Матеріали справи свідчать, що 06 жовтня 2014 року о 09 год. 20 хв., у зв'язку з ненаданням платником податків документів для здійснення опису майна у податкову заставу, податковим керуючим було складено Акт за №6/26-59-25-01-24 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Водночас, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві не було вказано, з якою датою він пов'язує виникнення у нього підстав для складення такого Акта.

Так, подання позивача мотивовано тим, що платнику податків було направлено лист №14490/10/26-59-25-01-12 від 19 вересня 2014 року з вимогою надати перелік необхідних документів для опису майна у податкову заставу та забезпечити податковому керуючому доступ до активів з метою опису останніх у податкову заставу.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що під час звернення до суду із вказаним поданням відповідач відповіді контролюючому органу не надав, тобто відмовився від підпису в акті опису майна у податкову заставу.

Крім того, податковим органом не надано акта, складеного у відповідності до п. 91.4 ст.91 Податкового кодексу України на підтвердження існування обставин, наявність яких в силу п.п. 20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до адміністративного суду з поданням.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, зупинення видаткових операцій платника податку є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

Водночас, відповідачем на підтвердження повного погашення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість надано копії платіжних доручень від 09 жовтня 2014 року №256 на суму 49 701,13 грн. та за №257 на суму 263,02 грн., а також копію супровідного ласта від 09 жовтня 2014 року за №26, яким повідомлено контролюючий орган про погашення заборгованості.

Вищевказаний лист отримано податковим органом 10 жовтня 2014 року, що підтверджується відбитком про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи відсутність по даній справі обставин, які, відповідно до положень статті 89 Податкового кодексу України, є підставою для прийняття судом рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.