Рішення № 41994696, 18.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21532/14 18.12.14

За позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОМАР-ІНВЕСТ»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АН «ТРАЄКТОРІЯ»

про стягнення 138 568 214, 33 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Миронюк Д.С.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Негода В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОМАР-ІНВЕСТ» (далі-відповідач-1) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АН «ТРАЄКТОРІЯ» (далі-відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 138 568 214, 33 грн., з яких: 130 117 634, 00 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 6 230 737, 59 грн. - заборгованість по процентам, 142 342, 74 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів та 2 077 500, 00 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 своїх зобов'язань за кредитним договором № КЛ/13/30 від 12.12.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.10.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України через нез'явлення представників відповідача-1 у судове засідання.

У даному судовому засіданні представник відповідача-2 подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи №910/21532/14.

Розглянувши клопотання про призначення колегіального розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з підстав необґрунтованості, враховуючи, що справа №910/21532/14 за внутрішнім переконанням суду не відноситься до категорії складних.

Крім того, у даному судовому засіданні представник відповідача-2 подав клопотання залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІАЦІОННА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ».

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки відповідач-2 належним чином не обґрунтував, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАЦІОННА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ», а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-2 про залучення третьої особи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив.

Представники відповідача-1 у судове засідання вдруге не з'явилися.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.12.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛОМАР-ІНВЕСТ» укладено кредитний договір №КЛ/13/30 (далі-договір), на підставі якого, позивач відкриває відповідачеві-1 відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 138 500 000,00 грн., а відповідач-1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 договору в розмірі 23,5 % річних та сплачувати інші платежі передбачені цим договором.

Відповідно до підпункту 1.3.1 договору, кредитна лінія відкривається з 12.12.2013 р. по 11.12.2014 р.

Пунктом 3.1 договору, визначено, що кредитні кошти надаються позивачем відповідачеві-1 окремими траншами, шляхом: - оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених в п. 1.3 цього договору, розрахункових документів відповідача-1 безпосередньо з позичкового рахунку №20627301093725.980, відкритого в ПАТ «Терра Банк»; - перерахування на поточний рахунок відповідача-1 №26007301093725.980, відкритий в ПАТ «Терра Банк».

Відповідно до пункту 3.2 договору, погашення кредиту відповідачем-1 здійснюється на рахунок №20627301093725.980 в ПАТ «Терра Банк», відповідно до строків, визначених в п. 1.3. договору.

Згідно п. 3.4 договору, проценти за користування кредитом сплачуються відповідачем-1 щомісячно, не пізніше 5-го календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано кредит на рахунок №20683301093725.980, відкритий в ПАТ «Терра Банк».

Пунктом 3.6 договору передбачено, що у випадку, якщо позивачем застосована до відподіача-1 неустойка у вигляді пені, остання нараховуюється позивачем з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені.

Згідно п. 3.7 договору, якщо позивачем застосована до відповідача-1 неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується відповідачем протягом 5 календарних днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу.

10.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АН «ТРАЄКТОРІЯ» укладено договір поруки №П/13/30, за яким відповідач-2 зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛОМАР-ІНВЕСТ» його зобов'язань за кредитним договором №КЛ/13/30 від 12.12.2013 р., включаючи зобов'язання із повернення отриманих грошових коштів (суми кредиту), сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені, інших штрафних санкцій, відшкодування збитків.

Згідно п. 1.2. договору поруки, в разі порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за основним договором, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Як вбачається з матеріалів справи, надання позивачем відповідачу-1 кредитних кошів підтверджується випискою з рахунку відповідача-1 №26007301093725 за період з 12.12.2013 р. по 16.09.2014 р. на суму 218 617 634,00 (двісті вісімнадцять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп. та підтверджується часткове повернення кредитних коштів відповідачем-2 на суму 88 500 000,00 грн. (вісімдесят вісім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Даною випискою фактично підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором перед відповідачем-1 та надання кредиту у загальному розмірі 218 617 634,00 (двісті вісімнадцять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп. і часткове повернення таких позивачеві на суму 88 500 000,00 грн. (вісімдесят вісім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.3. договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, відповідач-1 зобов'язаний сплатити відповідачеві-1 пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Згідно п. 5.5. договору, за кожний випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п. 4.2. (обов'язки відповідача-1) договору, відповідач-1 сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми кредитної лінії.

Отже, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №КЛ/13/30 від 12.12.2013 р. станом на 16.09.2014 р. за відповідачем-1 утворилась заборгованість:

- за кредитом у розмірі 130 117 634,00 грн.;

- зі сплати процентів - 6 230 737,58 грн.;

- зі сплати пені за процентами - 142 342,74 грн.;

- зі сплати нарахованого штрафу у розмірі 2 077 500,00 грн.

Так, загальна заборгованість за кредитним договором №КЛ/13/30 від 12.12.2013 р. станом на 16.09.2014 р. склала 138 568 214,33 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із порушенням умов кредитного договору, останній 27.08.2014 р. направив відповідачеві-1 та 22.09.2014 р. направив відповідачеві-2 вимоги про дострокову сплату у повному обсязі заборгованості за кредитним договором та нарахованих штрафних санкцій.

Проте відповідачі-1,2 наявну заборгованість за кредитом та нарахованими процентами не погасили.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачі неналежним чином виконують свої зобов'язання, порушують права та інтереси позивача, що потребує застосування судового захисту, зокрема шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором №КЛ/13/30 від 12.12.2013 р. з боржника та поручителя.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами кредитного договору №КЛ/13/30 від 12.12.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є кредитним договором.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1-2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором кредитні кошти в обсязі 130 117 634,00 (сто тридцять мільйонів сто сімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп.

Проте, як встановлено судом, відповідач-1 своїх зобов'язань за договором не виконав, не сплатив кредитні кошти позивачеві у розмірі 130 117 634,00 грн., нарахованих процентів в сумі 6 230 737,58 грн., пені за процентами в розмірі 142 342,74 грн., нарахованого штрафу у розмірі 2 077 500,00 грн., а відповідач-2, в свою чергу, не виконав свого обов'язку зі сплати вказаних сум в якості поручителя, доказів зворотного відповідач-2 суду не надав.

Отже, як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок сум та встановив, що останній відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач-1 не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ними, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 було порушено умови кредитного договору №КЛ/13/30 від 12.12.2013 р., а відповідачем-2 порушено умови договору поруки №П/13/30 від 10.02.2014 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому судом визнаються обґрунтованими позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 138 568 214,33 грн., з яких: 130 117 634,00 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 6 230 737,59 грн. - заборгованість по процентам, 142 342,74 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів та 2 077 500,00 грн. - штраф.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОМАР-ІНВЕСТ» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевського, буд. 1, ідентифікаційний код - 34828903) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АН «ТРАЄКТОРІЯ» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 40, ідентифікаційний код - 36040011), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (01103, м. Київ, бульв. Дружби народів, буд. 28-В, ідентифікаційний код - 24425738) 130 117 634 (сто тридцять мільйонів сто сімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп. - строкової заборгованості за кредитом, 6 230 737 (шість мільйонів двісті тридцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 59 коп. - заборгованості по процентам, 142 342 (сто сорок дві тисячі триста сорок дві) грн. 74 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 2 077 500 (два мільйони сімдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОМАР-ІНВЕСТ» (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевського, буд. 1, ідентифікаційний код - 34828903) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АН «ТРАЄКТОРІЯ» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 40, ідентифікаційний код - 36040011) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.12.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.