Ухвала суду № 41990396, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/800/15849/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Управління) до Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» (далі - ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування») про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року Управління звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: стягнути з ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» борг в розмірі 1475 грн. 49 коп. за період з 1 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість різниці наукових пенсій за період з 1 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року в розмірі 1475 грн. 49 коп.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість різниці наукових пенсій за період з 1 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року в розмірі 988 грн. 11 коп. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що колишні працівники ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» отримують пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Управлінням направлено відповідачу повідомлення про необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам на суму 1495 грн. 49 коп.

ВАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» перераховано позивачу фактичні витрати на виплату пенсій науковим працівникам в розмірі 487 грн. 38 коп.

Управлінням зазначену суму зараховано в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені попередніх періодів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням правомірно зараховано в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені попередніх періодів, суми фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам за квітень-травень 2013 року в розмірі 487 грн. 38 коп., сплата яких підтверджується платіжними дорученнями від 30 квітня 2013 року №162 та 24 травня 2013 року №185.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджуються на відносини з погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів і не є сплатою єдиного внеску в розумінні вказаного Закону.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року №1977-ХІІ (далі - Закон №1977-ХІІ) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок) передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, у відповідача наявний обов'язок по відшкодовуванню Управлінню різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Посилання Управління на частину п'яту статті 106 Закону України «Про Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-VІ (далі - Закон №1058-VІ) як на підставу зарахування сплаченої відповідно до платіжних доручень суми в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені попередніх періодів, які виникли у відповідача з 2004 року, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до даної норми, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно частини другої статті 106 вказаного Закону недоїмка це - суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, дані норми регулюють порядок погашення несвоєчасної сплати сум страхових внесків та погашення відповідно нарахованої недоїмки, пені та фінансових санкцій, а не порядку погашення заборгованості з відшкодування різниці сум пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

Ю.К. Черпак