Ухвала суду № 41984775, 11.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 876/12466/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

25.04.2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області звернулось в суд із позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по недоїмці зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги мотивовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та наявністю заборгованості у відповідача в розмірі 22309,89 грн., яка виникла внаслідок часткової сплати відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування впродовж 2011-2012 років.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області (м. Дрогобич, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 37893404) недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21909 (двадцять одна триста девять) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Дрогобицькою районною державною адміністрацією Львівської області з присвоєнням ідентифікаційного номера: НОМЕР_1. Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем за 2011 рік подано річний звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно розрахунка з бази даних нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 належало до сплати 9584,14 грн. нарахованого єдиного внеску, а за 2012 рік - 12665,50 грн. нарахованого єдиного внеску.

За місяць грудень 2012 року відповідачу відповідно до рядка 8 самостійно поданого ним звіту за вищевказаний період належало до сплати 463,35 грн. єдиного внеску. Відтак загальна сума заборгованості, що підлягала до сплати відповідачем становила 22712,99 грн. Відповідачем частково сплачено борг, відтак, сума заборгованості становить 21909,64 грн.

Проте, судом було встановлено, що станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків в повному обсязі не сплачена.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем до письмового заперечення проти позову від 23.05.2013 року долучено копії документів, якими він обгрунтовує часткову сплату недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме : платіжні доручення (а.с.25-38). Проте, судом встановлено, що дані платіжні доручення підтверджують факт сплати внесків, що утримані з заробітної плати відповідача. Слід зазначити, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступних нормативно-правових актів.

Так, частиною 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010, № 22-2 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 3.2 Порядку).

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В контексті вищенаведених правових норм, судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою врегулюння спору у позасудовому порядку орган Пенсійного фонду України надіслав відповідачу вимогу: № Ф - 730 від 01.03.2013 року на суму 22309,69 грн., яка отримана відповідачем 12.03.2013 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів оскарження даної вимоги суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Як наслідок, судом встановлено, що відповідно до картки особового рахунку платника фізичної особи-підриємця за період розрахунку з 01.01.2010 року по 02.09.2013 року відповідачу належить сплатити суму заборгованості в розмірі 21909,64 грн. ( заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Оскільки, кошти на погашення заборгованості по недоїмці зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21909,64 грн. до управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області не надходили, а доказів повної сплати суми недоїмки відповідачем до матеріалів справи не долучено, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 р. по справі № 813/3336/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

Р.Й. Коваль