Постанова № 41974057, 05.12.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4217/1410 год. 02 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.05.2013 за № 0002381702. Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача не виявлено порушень податкового законодавства з боку ФОП ОСОБА_3 Господарські операції із контрагентом позивача ТОВ "Західзовнішторг" підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, надані послуги були використанні у господарській діяльності позивача. Посилання відповідача щодо неможливості встановлення факту передачі товарів від продавця покупцю, тому що у ТОВ "Західзовнішторг" не було необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності (надання послуг) ФОП ОСОБА_3, не стосується ніяким чином позивача, оскільки законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проти позовних вимог заперечує. В наданих суду письмових запереченнях на позов, зазначено, що спірне податкове повідомлення - рішення є законним, оскільки воно прийняте на підставі обґрунтованих висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки, перевіркою було встановлено, що бухгалтерські та податкові документи, складені позивачем та ФОП ОСОБА_3 є недійсними та такими, які не дають права на формування позивачем податкового кредиту, постачальник позивача фактично операції з надання послуг позивачеві не здійснював, бо не мав умов для ведення господарської діяльності, тобто правочини мали безтоварний характер (надання послуг) та здійснювались тільки з метою отримання податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання з 20.09.2006 року, платник єдиного податку, вид господарської діяльності : електромонтажні роботи, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області податкового повідомлення - рішення від 28.05.2013 року за № 0002381702 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 4000,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1000,00 грн.

Дане рішення було прийнято контролюючим органом на підставі висновків акту від 08.05.2013 року № 2506/17-2/НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Західзовнішторг" за вересень 2012 року. В акті позапланової перевірки зафіксовано встановлене порушення п. 44.6, ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження ПДВ за вересень 2012 року на суму 4000 грн.

В акті перевірки зазначено, що 21.08.2012 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Західзовнішторг" укладено договір в усній формі про штробування стін для прокладки кабелів, вартість робіт склала суму 24000 грн. в т.ч. 4000 грн. ПДВ, що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-000230 від 21.08.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2012 року ТОВ "Західзовнішторг" виконав роботи, про що було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 000015. Оплата робіт здійснена готівкою квитанціями № 52 від 01.09.2012 року, № 58 від 02.09.2012 року, № 60 від 03.09.2012 року. Для підтвердження податкового кредиту ТОВ "Західзовнішторг" надав позивачу податкову накладну № 15 від 01.09.2012 року.

При проведенні перевірки відповідачем використано інформацію, наведену в акті Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 03.01.2013 року №13/22-6/31964982 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Західзовнішторг", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень-жовтень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. Цим актом зафіксовано, що співробітниками податкової міліції ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС в ході відпрацювання податкової адреси ТОВ "Західзовнішторг" здійснено виїзд за місцем останньої реєстрації, а саме м. Херсон, 1-а Слободка, буд 8-б (лист №6462/7/07-905 від 16.11.2012). За результатами виїзду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться приватна будівля середнього типу, без будь-яких написів (табличок) з інформацією про розміщення ТОВ "Західзовнішторг" на самій будівлі, паркані, чи прилеглій території. В ході відпрацювання встановити фактичне місцезнаходження офісного приміщення ТОВ "Західзовнішторг" не вдалося. Згідно листа №14/11-03 (вх. Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 18590/10 від 12.11.2012 року) директор ТОВ "Західзовнішторг" Тищенко І.Л. повідомив, що витребувані запитом Луцької ОДПІ Волинської області ДПС №15075/10-15-211 від 24.10.2012 року, документи надати неможливо, в зв'язку з тим, що під час транспортування первинно - бухгалтерської документації з м. Луцька до м. Херсона вони були втрачені. А також додав, що вживає дії, спрямовані на відновлення первинної документації, після чого копії будуть направлені на адресу ДПІ.

Таким чином, на підставі позапланової перевірки податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 4000 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 грн.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З наданих суду доказів, суд не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ТОВ "Західзовнішторг" у вересні 2012 року у розмірі 4000 грн., оскільки первинні документи бухгалтерського обліку та податкові документи оформлені належним чином. Також, встановлено відсутність зауважень контролюючого органу як під час перевірки, так і під час слухання справи щодо поданої позивачем податкової звітності з ПДВ за вересень 2012 року з додатками. Факт одержання послуг по штробуванню стін для прокладки кабеля підтверджено документально: рахунком - фактурою № СФ-000230 від 21.08.2012 , вартість робіт 24000 грн. у т.ч ПДВ - 4000 грн., актом здачі - прийняття робіт від 01.09.2012 № 000015, квитанціями про сплату послуг від 01.09.2012 № 52 на суму 1000 грн., від 02.09.2012 № 58 на суму 1000 грн., від 03.09.2012 № 60 на суму 4000 грн., податковою накладною № 15 від 01.09.2012 року, документи мають в собі всі ознаки первинних документів відповідно до положень ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-яких зауважень до їх складання у відповідача не має. Наявна у справі податкова накладна ТОВ "Західзовнішторг", задіяна ФОП ОСОБА_3 для формування податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року, має в собі відображення по "штробуванню стін для прокладки кабелю". ТОВ "Західзовнішторг" не заперечує факту виконання робіт для позивача, декларувало податкові зобов'язання з ПДВ в податковій звітності.

Позивач надав суду докази подальшого продажу придбаних у ТОВ "Західзовнішторг" робіт - замовнику - ТОВ "Південенерго": договір підряду № 23/03 від 01.04.11, укладений з ТОВ Південенерго", акти №№ 5, 6 від 18.10.12 на виконання робіт "підготування трас для прокладки кабеля, штробування стін для прокладки кабеля", платіжні документи (виписка банку) про оплату ТОВ "Південенерго" виконаних робіт від 06.11.12. 12.10.12.

Отже, твердження ДПІ про безтоварність господарських операцій позивача із вищенаведеним підприємством та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Західзовнішторг" є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. Суд погоджується з думкою позивача, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від сплати контрагентом його зобов'язань або втрати документів.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі. Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 28.05.13 № 0002381702.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 грудня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3