Ухвала суду № 41970282, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/81436/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012

у справі № 2а-8848/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Колумбус»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 30.03.2012 № 0000312205.

У касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 106444,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2012 № 0000312205, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті фактичної перевірки від 20.03.2012 № 0025/26/58/22/19476188. Згідно цих висновків позивач порушив норми пунктів 2.8 та 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637), а саме: позивач перевищив ліміт готівки в касі, оскільки видача готівкових коштів з каси на загальну суму 53222,00 грн. працівнику підприємства за видатковим касовим ордером від 07.12.2010 № 24, в якому відсутній підпис одержувача коштів, не приймається до рахунку виданих грошових коштів з каси.

Відповідно до пункту 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Згідно з абзацом першим пункту 3.5 цього Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий цього пункту).

Згідно з пунктом 7.24 цього Положення у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Встановивши у судовому процесі факт відсутності на видатковому касовому ордері від 07.12.2010 № 24 підпису особи, якій видавалась готівка у сумі 53222,00 грн., суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про порушення позивачем вищевказаних норм Положення № 637.

Водночас, суди, правильно визнавши юридичну природу штрафних санкцій, встановлених статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки», як адміністративно-господарських, із врахуванням того, що з моменту вчинення порушення (07.12.2010) до дати застосування штрафу до позивача (30.03.2012) сплив строк, який перевищує один рік, зробили правильний висновок про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Статтею 250 Господарського кодексу України в редакції, чинній до 1 січня 2011 року, встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування судових рішень, ухвалених у справі.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев