Ухвала суду № 41970262, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/11263/12

№ К/9991/11263/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2011

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012

у справі № 2а-1870/5366/11 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Суми

2. Головного управління державного казначейства України в Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення

від 12.07.2011 № 0001972306/55257 та № 0001962306/55255.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Суми просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за березень 2011 року суми бюджетного відшкодування та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 29.06.2011 № 4944/23-620/30991664, про порушення підприємством норм підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищено бюджетне відшкодування за березень 2011 року на 115687,50 грн., сформовану внаслідок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною ПП «Металкомплект-2001». Як на підставу зменшення в податковому обліку позивача суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення податку на додану вартість контролюючий орган послався на факт недекларування ПП «Металкомплект-2001» податкових зобов`язань із податку на додану вартість за наслідками господарської операцій з поставки позивачу товару, що було встановлено за даними бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; відсутність у цього підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності і операцій з поставки зокрема.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 № 0001962306/55255, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 115687,50 грн., та № 0001972306/55257 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 115687,50 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та

ПП «Металкомплект-2001» (постачальник) був укладений договір від 21.06.2010 № 79/9-70-10, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар (феронікель).

Факт поставки ПП «Металкомплект-2001» вказаного товару позивачу та сплати ціни за нього підтверджується приєднаними до справи доказами, а саме: копіями податкової та видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, платіжних доручень.

Оцінка цих доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у платника податку у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 ст.200 ПК).

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати його контрагентами податку до бюджету при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми у складі їх ціни.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені правові норми, визнавши такими, що не мають правового значення та не впливають на правомірність формування позивачем сум податкового кредиту, посилання податкового органу на недекларування податкових зобов'язань ПП «Металкомплект-2001», на підставі податкової накладної якого позивач сформував податковий кредит в сумі 115687,50 грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірне формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року за господарською операцією з придбання феронікелю, і, як наслідок, про неправомірне зменшення податковим органом задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування на 115687,50 грн. за березень 2011 року.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства країни, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції ДПІ у м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев