Ухвала суду № 41970261, 20.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/50606/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Цвіркуна Ю.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року

у справі № 826/19425/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Снаб Сервіс», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 08.11.2013 р. № 0004502203, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 880 291,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 161 658,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що посадовими особами ДПІ в приміщення податкового органу на підставі наказу № 610 від 08.10.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" з питань дотримання податкового законодавства по фінансово - господарських взаємовідносинах з ТОВ "Абсолют Компані", на підставі постанови ст. слідчого СВ Гагаринського РВ УМВС у м. Севастополі Федорченко О.П. за період з 01.01.2012 по 31.03.2013, ТОВ "Біон Н" за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 та ТОВ "Райкор" за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт № 1665/26-56-22-03-09/37826186 від 21.10.2013, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 646 633,00 грн. Акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0004502203, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 880 291,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 161 658,00 грн.

З акта перевірки вбачається, що підставою для нарахування суми ПДВ слугували твердження перевіряючих про порушення позивачем Податкового кодексу України, оскільки до складу податкового кредиту безпідставно включено суми ПДВ, яка виникла внаслідок здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Абсолют Компані», ТОВ «Біон Н», ТОВ «Райкор», які не спричинили реального настання правових наслідків. Податковий орган дійшов до такого висновку, оскільки позивачем не надано первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Абсолют Компані», та окрім того, використано акти інших податкових інспекцій про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Біон Н», ТОВ «Райкор».

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним і скасував спірне податкове повідомлення-рішення від № № 0004502203.

Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили безпідставність висновків податкового органу, оскільки податковим органом грубо порушено процедуру проведення перевірки, та окрім того, суду були надані первинні, розрахункові та інші документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом та спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, зазначаючи наступне.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій однією із підстав зазначили порушення процедури проведення перевірки, яка призвела до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки документальна виїзна перевірка проведена без відома платника податків у приміщенні податкової інспекції, без витребування первинних документів на підтвердження реальності взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Колегія суддів вважає такі висновки правильними, оскільки, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктами 78.4 та 78.5 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки суду не надано доказів про направлення та вручення позивачу запиту щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правовідносин з ТОВ "БІОН Н", за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 та ТОВ "РАЙКОР" за період діяльності з 01.09.2012 по 30.09.2012, при тому, що позивачем факт отримання відповідного запиту заперечується. В акті перевірки зазначено правову підставу для її проведення п.п. 78.1.1 п.п.78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом апеляційної інстанції також досліджено договори, укладені позивачем з ТОВ «Абсолют Компані», ТОВ «Біон Н», ТОВ «Райкор», фактичне виконання яких підтверджується належним чином складеними первинними документами, наданими суду (договори, специфікації, податкові та видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення, довіреності на отримання ТМЦ, картки складського обліку матеріалів, акти виконаних робіт), на підставі яких сформовано дані бухгалтерського та податкового обліку, що спростовує висновки податкового органу про непідтвердженість господарських операцій. Всі контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та були зареєстрованими платниками ПДВ.

Суди попередніх інстанції правильно прийшли до висновку про відсутність порушень, зазначених в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні. Вказані висновки не спростовані відповідачем.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року

у справі № 826/19425/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. Юрченко Судді(підпис)Н.Є.Блажівська (підпис)Ю.І.Цвіркун