Ухвала суду № 41968227, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № П/811/1783/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі № П/811/1783/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Екотехнологія» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо неправомірного формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Созидатель», оскільки такі ґрунтуються на акті перевірки контрагента, а господарські взаємовідносини мали реальний характер, підтверджені належним чином складеними первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано в господарській діяльності позивача.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем не надано доказів які б ставили під сумнів виконання угод між позивачем та контрагентом, а у ході розгляду справи встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту, а тому відсутні правові підстави для зменшення суми від'ємного значення.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель» за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 14.01.2014 року № 1/11-23-22-05/37502715.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 138.2, п.138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за 2012 рік на загальну суму 265255 грн.: п.193.3, п.198.6, п.198.2 ст. 198 ПК України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, чим завищено суму податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 53051 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли, з посиланням на акт перевірки контрагента позивача, що господарські операції між ТОВ «Созидатель» та контрагентами -постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № № 0000052205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79577,00 грн., з якої основного платежу - 53051,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 26526,00 грн., від 28 січня 2014 року № 0000062205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 83556,00 грн., з якої основного платежу - 55704,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 27852,00 грн.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, а обов'язковою умовою для формування податкового кредиту є наявність первинних бухгалтерських документів - податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону.

Щодо спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції сумнівів не визначено.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Созидатель» укладався договір поставки товару (паливо котельне).

Факт укладення договорів та їх виконання підтверджується залученими до матеріалів справи письмовими доказами - договори, акти приймання-здачі виконаних робіт (а.с. 110-125). Заборгованості за поставку товару встановлено не було.

Отже позивач мав всі підстави для формування витрат та податкового кредиту на підставі документів виписаних ТОВ «Созидатель».

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, а обов'язковою умовою для формування податкового кредиту є наявність первинних бухгалтерських документів - податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції факт придбання позивачем товару з метою їх використання в господарській діяльності, які фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Відповідач в свою чергу не зазначає, які саме документи оформлені з порушенням, а зазначає лише на ланцюг взаємовідносин контрагента позивача.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, а зводяться до порушень податкового законодавства контрагента позивача по взаємовідносинам з іншими підприємством, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі № П/811/1783/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Екотехнологія» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: О.В. Головко