Ухвала суду № 41968168, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 року

справа № 804/15549/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 р. по справі № 804/15549/13-а за позовом Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Зв’язок» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Зв’язок» податкову заборгованість по податку на додану вартість в сумі 112128,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Зв’язок» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 14.10.1996 р., знаходиться на обліку в Криворізькій південній об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податків і зборів до бюджету.

20.04.2011 року відповідачем була подана декларація по податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій задекларовано в рядку 20.1 «зарахування від’ємного значення, різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на прибуток» суму 112128,00 грн.

24.09.2012 року позивачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Зв’язок з питань достовірності сум зазначених в декларації з ПДВ за березень 2011 року, за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2012 р.

В ході перевірки було виявлено, що згідно даних картки особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «Зв’язок» станом на 01.03.2011 р. рахувалась переплата у сумі 234,40 грн., податковий борг в сумі 113858,00 грн. виник 18.04.2011 р. Отже, підприємство не мало права зараховувати від’ємне значення в сумі 112128,00 грн., яке виникло по декларації з ПДВ за березень 2011 р. у зменшення суми податкового боргу, який виник 18.04.2011 р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 399/152/24432738 від 28.09.2012 р. у висновку якого зазначено, що за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. зменшується сума від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на 112128,00 грн. та збільшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 112128,00 грн.

26.03.2013 р., на підставі акта перевірки, податковим органом були внесені зміни до картки особового рахунку відповідача у зв’язку зі зменшенням суми від’ємного значення зарахованого у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 112128,00 грн.

На виконання вимог статті ст.59 Податкового кодексу України, позивачем було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу про сплату боргу від 16.08.2013 р. №132-15 на суму 112128,00 грн., яка була отримана бухгалтером ТОВ «Зв’язок» 20.08.2013 р, що підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки ТОВ «Зв’язок» не приймалось, натомість на підставі акта перевірки були внесені зміни до картки особового рахунку відповідача, всупереч ст. 57 ПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З положень глави 4 Податкового кодексу, слідує, що у випадку виявлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов'язання, податковий орган зобов’язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних відносинах закон не передбачає.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки податкове повідомлення-рішення, яким би відповідачу було визначено суму податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість, податковим органом не приймалося, підстав для стягнення із нього заборгованості зі сплати податку на додану вартість до державного бюджету немає.

Щодо дій позивача про внесення змін до картки особового рахунку відповідача на підставі акта перевірки № 399/152/24432738 від 28.09.2012 р., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Акт перевірки не породжує правових наслідків. Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.

Відомості акта перевірки є лише фіксацією податкової інформації, зібраної контролюючим органом при реалізації покладених на нього функцій, які також не порушують права чи законні інтереси платника.

Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій податкового органу по внесенню змін до картки особового рахунку відповідача, оскільки внесені зміни не були узгоджені в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення..

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим