Постанова № 41950453, 18.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/4569/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І..,

представника позивача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 24295,61 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 24295,61 грн., яка в добровільному порядку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не погашена. Заходи здійснені позивачем щодо погашення податкового боргу вичерпано, проте вони не зумовили сплати відповідачем своїх податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши думку представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 14 травня 2003 року (а.с. 5) та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ і була платником податку на додану вартість (а.с. 6-7).

Відповідно до наданої позивачем довідки від 27 березня 2014 року № 7878/10/16-03-18-03 (а.с. 14) у відповідача відкриті рахунки в установах банків:

- ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, номер рахунку 26000013062962, валюта рахунку - українська гривня, дата відкриття - 12 листопада 2010 року,

- АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, номер рахунку 26000040929300, валюта рахунку - українська гривня, дата відкриття рахунку - 12 січня 2007 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку податкового боргу (а.с. 13) за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість в розмірі 24295,61 грн.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 31 грудня 2009 року № 6575/17-309/НОМЕР_1 (а.с. 10-11), у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року на суму 2521022 грн., у тому числі: за липень 2007 року на суму 55 086 грн., за серпень 2007 року на суму 401 605 грн., за вересень 2007 року на суму 146 712 грн., за жовтень 2007 року на суму 291 365 грн., за листопад 2007 року на суму 316 967 грн., за грудень 2007 року на суму 381 365 грн., за січень 2008 року на суму 303 874 грн., за лютий 2008 року на суму 266 021 грн., за березень 2008 року на суму 358 027 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2010 року № 0000021702/0/20 (а.с. 9), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 5042044 грн., з них: 2521 022 грн. - за основним платежем та 2521022 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідач не погодився з податковим повідомленням - рішенням від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 і оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року по справі №2а-1670/7178/12 (а.с. 29-32) адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000021702/0/20 від 15 січня 2010 року в частині основного платежу в розмірі 2505903,95 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2505903,95 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року по справі №2а-1670/7178/12 залишено без змін (36-38).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04 вересня 2014 року касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року залишено без змін (а.с. 33-35).

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення набрало законної сили.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Кременчуцькою ОДПІ сформовано податкову вимогу від 21 травня 2013 року №472-19/112, яка направлена відповідачу та отримана останньою (а.с. 8).

Відповідач не погодився з податковою вимогою від 21 травня 2013 року №472-19/112 і оскаржив її до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі №816/3399/13-а адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 472-19/112 від 21 травня 2013 року (а.с. 65-67).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі №816/3399/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_2 у задоволенні позову (а.с. 68-70).

04 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року залишено без змін (а.с. 59-60).

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення набрало законної сили.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.11. Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів сплати податкового боргу суду не надав, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на додану вартість (а.с. 88) свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даних видів податків в загальній сумі 24295,61 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 39600) податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 24295 (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) гривень 61 (шістдесят одну) копійку на р/р31111029700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м.Кременчук/ 14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко