Ухвала суду № 41950377, 16.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2389/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Курмановій І.І.,

за участі: представник позивача - Пономаренко М.О.,

представника відповідача - Марянко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс-Миколаїв» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс-Миколаїв» до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс-Миколаїв» (далі - позивач, або ТОВ «Восток-Сервіс-Миколаїв») звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач або ГУ Міндоходів у Миколаївській області), в якому позивач просив зобов'язати відповідача розглянути скаргу з врахуванням оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області № 0001052201 від 19.05.2014 року, зобов'язати відповідача прийняти рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області № 0001052201 від 19.05.2014 року .

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року вказані вимоги залишені без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на невідповідності висновків суду обставинам справи та неповному їх з'ясуванні, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001052201 від 19.05.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 33882 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 16941 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001062201 від 19.05.2014 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 57436 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 28718 грн. (а.с.19, 20).

Не погоджуючись із визначенням грошового зобов'язання, позивач подав до ГУ Міндоходів у Миколаївській області скаргу № 982 від 27.05.2014 року, в якій просив податковий орган скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001062201 від 19.05.2014 року (а.с.6-10).

За результатами розгляду скарги позивача, відповідачем 22.07.2014 року прийнято відповідне рішення, яким вимоги позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001062201 від 19.05.2014 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14359 грн., а в іншій частині спірне рішення - залишено без змін (а.с.21-26).

Крім того, 05.06.2014 року позивач звернувся до ГУ Міндоходів у Миколаївській області з уточненнями до скарги № 982 від 27.05.2014 року, в яких просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001052201, № 0001062201 від 19.05.2014 року (а.с.12), які податковим органом не були задоволені та не враховані під час перегляду податкового повідомлення-рішення № 0001062201 від 19.05.2014 року в адміністративному порядку (а.с.34-35), що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірне питання та залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не додержано процедури оскарження рішень податкового органу в адміністративному порядку, а тому у відповідача не було підстав для розгляду уточненої скарги на ці рішення по суті заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право платника податку на оскарження рішень контролюючого органу про визначення сум грошового зобов'язання в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на такі рішення подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до п. 56.6 ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги (у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків).

За правилами п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України підставою для повернення платнику податків та не розгляду його скарги є порушення платником податків вимог п.п. 56.3, 56.6 ст. 56 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене вбачається, що чинним податковим законодавством встановлено, зокрема, відповідну процедуру та строки оскарження платником податку в адміністративному порядку рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань, не дотримання яких є підставою для не розгляду відповідної скарги контролюючим органом.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що ці норми, також, є обов'язковим і для контролюючого органу, та враховує, що відповідачем розглянуто та вирішено скаргу позивача в межах його вимог.

Також, колегія суддів враховує, що уточнення позивачем первинної скарги не передбачено нормами податкового законодавства, а тому дії відповідача стосовно їх не розгляду по суті є правомірними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідні уточнення подані позивачем 05.06.2014 року, тобто з пропуском 10-денного терміну після отримання платником податку податкових повідомлень-рішень 19.05.2014 року.

Таким чином, вбачається, що позивачем фактично не оскаржено у встановлені терміни податкове повідомлення-рішення № 0001052201 від 19.05.2014 року, а тому не розгляд вказаного рішення податковим органом відповідає вимогам п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що не прийняття податковим органом рішення на користь позивача, не позбавляє останнього на оскарження спірних рішень, якими визначеного суми грошових зобов'язань, в судовому порядку.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що відповідачем при вирішенні питання по скарзі позивача дотримано відповідні вимоги законодавства, а тому вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс-Миколаїв» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс-Миколаїв» до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 17 грудня 2014 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/