Ухвала суду № 41950186, 25.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2014 року

справа № 811/3189/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року

у справі № 811/3189/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина-Сервіс»

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 №0000972206, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних санкцій) у сумі 207160,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

В перевіряємому періоді позивач здійснював роздрібну торгівлю, ремонт та сервісне обслуговування виключно автомобілями та запасними частинами марки «ВАЗ», що підтверджується замовами – нарядами, видатковими накладними й іншими первинними бухгалтерськими документами, при цьому підприємство має право виконувати технічне обслуговування будь-якого транспортного засобу, не лише марки «ВАЗ», так як господарська діяльність підприємства пов’язана з продажем легкових автомобілів, обслуговуванням їх та продажем запасних частин до них, що свідчить про правомірність формування податку на прибуток з врахуванням вартості виконаного ремонту або сервісного обслуговування автомобілів марки «Mitsubishi» (або будь-якої іншої марки). Висновок податкового органу про віднесення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, вартості не пов’язаних з господарською діяльністю послуг з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки «Mitsubishi», запасних частин та матеріалів та сум по основним засобам, які використовувались при наданні зазначених послуг, з метою заниження податку на прибуток, є хибним, оскільки в акті перевірки відсутні будь-які докази або посилання на конкретні документи, які б підтверджували даних факт. Крім того, деякі замови-наряди позначені штампом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс Mitsubishi motors», проте вказане є помилкою, здійсненою працівником, що працював за сумісництвом на двох підприємствах та безпосередньо займався відкриттям та закриттям замовлень-нарядів як на «ВТ-Сервіс Mitsubishi motors» так і на ТОВ «Валентина-Сервіс», оскільки станції технічного обслуговування даних товариств знаходились на той момент поруч в одному приміщенні, яке належить позивачу й частина якого орендується ТОВ «ВТ-Сервіс».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 за №0000972206.

Постанова суду мотивована тим, що на підтвердження реальності господарських операцій за перевіряє мий період позивачем надано копії первинних документів, в свою чергу відповідачем не доведено правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (т.6 а. с.156), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, вартість використаних при наданні послуг з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки «Mitsubishi» запасних частин та матеріалів та сум нарахованих по основним засобам, які використовувались при наданні зазначених послуг, в той час як з первинних бухгалтерських документів вбачається здійснення позивачем виключно роздрібної торгівлі автомобілями марки «ВАЗ», а не торгівлі автомобілями марки «Mitsubishi». Відповідач вказує, що оскільки позивачем віднесено до складу витрат вартість витрат, не пов’язаних з його господарською діяльністю, отже позивачем завищено витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Валентина-Сервіс"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №60/11-23-22-06/32095821 від 17.09.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.5 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 163964,00 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 року в сумі 26 357 грн.; за ІІІ квартал 2011 року в сумі 26047 грн.; за ІV квартал 2011 року в сумі 25 168 грн., за І квартал 2012 року в сумі 19 000 грн.; за ІІ квартал 2012 року в сумі 19 672 грн.; за ІІІ квартал 2012 року в сумі 21 889 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 25 831 грн.

Як зазначено в акті перевірки, в податковому обліку підприємством включались до складу "Витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування" вартість використаних при наданні послуг з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки "Mitsubishi" запасних частин та матеріалів, в той час як згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів з придбання та реалізації автомобілів, перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, товариство здійснювало роздрібну торгівлю виключно автомобілями марки "ВАЗ" та не здійснювало торгівлю автомобілями марки "Mitsubishi".

Виходячи з вказаних обставин, податковим органом зроблений висновок, що товариство на порушення п.п. 138.1, 138.2., 138.4., 138.5 ст.138 Податкового кодексу України завищило "Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування" в результаті віднесення до їх складу вартості не пов'язаних з господарською діяльністю, використаних при наданні послуг з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки "Mitsubishi" запасних частин та матеріалів та сум нарахованої по основним засобам, які використовувались при наданні зазначених послуг.

Також, в акті перевірки зазначено, що підприємством надавались для перевірки замовлення - наряди, позначені штампом товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Сервіс Mitsubishi motor", згідно яких ТОВ "Валентина - Сервіс" в перевіряємому періоді здійснювались операції з надання послуг фізичним та юридичним особам, а саме: з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки "Mitsubishi".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972206 від 01.10.2013, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 207160,00 грн., в тому числі за основним платежем – 163964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 43196 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України).

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, на підставі яких позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включалась вартість використаних при наданні послуг з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів запасних частин та матеріалів, а саме: замовлення-наряди (акти виконаних робіт) оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні реквізити, передбачені для первинного документу.

До матеріалів справи позивачем подані всі первинні бухгалтерські документи, на підставі яких велась господарська діяльність підприємства у період, що перевірявся податковим органом, виходячи з яких в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність відображення результатів господарської діяльності з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки «ВАЗ» в податковому обліку.

Зважаючи на підтвердження позивачем валових витрат належним чином складеними первинними документами, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на включення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, вартості використаних при наданні послуг з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки «Mitsubishi» запасних частин та матеріалів не може бути прийнята до уваги, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем порядку формування валових витрат виключно на підставі декількох замовлень-нарядів, позначених штампом ТОВ «ВТ-Сервіс Mitsubishi motor».

З цього приводу судом встановлено, що хоча деякі замовлення-наряди дійсно позначені штампом ТОВ «ВТ-Сервіс Mitsubishi motor», проте оформлені вони відносно автомобілів марки «ВАЗ», про що прямо вказано на таких замовленнях-нарядах.

Всі роботи по замовленням проводились між фізичними або юридичними особами та ТОВ «Валентина-Сервіс», запасні частини використовувались ті, що належали ТОВ «Валентина-Сервіс», податки з отриманих коштів за сервісне обслуговування виплачувались ТОВ «Валентина-Сервіс». Саме замовлення-наряд оформлено відповідно до правил бухгалтерського обліку ТОВ «Валентина-Сервіс», тобто в замовленні-наряді вказані назва та реквізити ТОВ «Валентина-Сервіс», також стоять підписи посадових осіб ТОВ «Валентина-Сервіс», відповідальних за проведену господарську операцію.

Наведене вище спростовує висновок відповідача про те, що позивачем в перевіряємому періоді здійснювались операції з надання послуг фізичним та юридичним особам, а саме: з ремонту та сервісного обслуговування автомобілів марки «Mitsubishi»

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв’язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року

у справі № 811/3189/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна