Постанова № 41950185, 25.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2014 рокусправа № 811/3101/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Ойл»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року

у справі № 811/3101/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Ойл»

до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан-Ойл» звернулося до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 № 0001051500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32865,00 грн. за основним платежем та 8216,25 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства при відображенні в податковому обліку операцій з придбання позивачем у ТОВ «Титан-Ойл» дизпалива та бензину А-80. ТОВ «Титан-Ойл» виписано та видано податкові накладні №36 від 25.04.2013 та №41 від 26.04.2013 з помітками «Х» «Включено до ЄДРПО», які не пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «Титан-Ойл», звітуючи до податкового органу за результатами звітного періоду квітня 2013 року, подало Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де у розділі 1 «Податкові зобов'язання» внесено в тому числі суму податку на додану вартість по позивачу ТОВ «Октан-Ойл» та сплачено до бюджету необхідну суму платежу. Позивач зазначає, що оскільки ним додано до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на продавця товару, який відмовився надати належним чином зареєстровану податкову накладну, отже відсутність факту реєстрації накладної у Єдиному реєстрі не є підставою для зменшення йому податкового кредиту. До того ж, придбане у ТОВ «Титан-Ойл» дизпаливо та бензин А-80 реалізовано ПП «МІРАННА» з вчиненням всіх зазначених вище дій та сплатою платежів до бюджету.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 в задоволені позовних вимог відмовлено з тих підстав, що до декларації позивача за квітень 2013 року подано Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", без первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин з ТОВ "Титан-Ойл". Разом з тим, виписані позивачу ТОВ "Титан-Ойл" податкові накладні №36 від 25.04.2013, № 41 від 26.04.2013 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №117/1520/36812455 від 31.05.2013.

Перевіркою встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (реєстраційний №9028388497 від 17.05.2013) заявлено про порушення продавцем - ТОВ «Титан-Ойл» порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8), а саме: податкові накладні №36 від 25.04.2013 та №41 від 26.04.2013 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений законодавством термін з підстав анулювання 08.05.2013 ТОВ «Титан-Ойл» свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, здійсненого на підставі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців запису 07 травня 2013 року № 14431440008000373 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Копії документів до вказаної Заяви (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість) товариством не надано.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001051500 від 07.06.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 41081,25 грн., в тому числі за основним платежем - 32865,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8216,25 грн.

Позивач здійснив адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, за результатами розгляду якого скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність висновків відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2012 між позивачем та ТОВ «Титан-Ойл» укладений договір поставки №21, за умовами якого ТОВ «Титан-Ойл» здійснило поставку:

дизпалива у кількості 11490 л. на загальну суму 100000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-1000087 від 25.04.2013, актом прийому-передачі нафтопродуктів №87 від 25.04.2013, платіжними дорученнями №212 від 15.05.2013, №213 від 15.05.2013;

бензину А-80 у кількості 12000 л. на суму 97800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-1000092 від 26.04.2013, актом прийому-передачі нафтопродуктів №92 від 26.04.2013, платіжними дорученнями №214 від 15.05.2013, №230 від 22.05.2013.

За фактом поставки товару ТОВ «Титан-Ойл» виписано та видано позивачу податкові накладні №36 від 25.04.2013 на загальну суму 82823,75 грн., в тому числі ПДВ 16564,75 грн. та №41 від 26.04.2013 на загальну суму 81500,00 грн., в тому числі ПДВ 16300,00 грн.

Вищевказані суми податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту квітня 2013 року, що підтверджується копією податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що разом з податковою декларацією за квітень 2013 року позивачем подано заяву із скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)), в якій заявлено про порушення ТОВ «Титан-Ойл» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно абз.1, 2 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, чинне податкове законодавство надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної, не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Разом з тим, чинне податкове законодавство надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Заява із скаргою на постачальника (додаток № 8) подається лише з податковою декларацією за той звітний період, в якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Отже, платник податку має право на включення сум податку до складу податкового кредиту за умови подання податкової декларації за звітний податковий період, заяви із скаргою на постачальника та копій підтвердних документів (товарних чеків або інших розрахункових документів), які засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується сторонами, до заяви із скаргою на постачальника (додаток № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року) позивачем не подано відповідних первинних документів.

Разом з тим, такі документи подані позивачем до заперечення на акт № 117/1520/36812455 від 31.05.2013 (а.с.9), а саме: видаткові накладні №РН-1000087 від 25.04.2013, №РН-1000092 від 26.04.2013, акти прийому-передачі нафтопродуктів №87 від 25.04.2013, №92 від 26.04.2013, платіжні дорученнями №212 від 15.05.2013, №213 від 15.05.2013; №214 від 15.05.2013, №230 від 22.05.2013, податкові накладні №36 від 25.04.2013 на загальну суму 82823,75 грн., в тому числі ПДВ 16564,75 грн., №41 від 26.04.2013 на загальну суму 81500,00 грн., в тому числі ПДВ 16300,00 грн.

Крім того, подані документи, які підтверджують подальшу реалізацію отриманого позивачем пального ПП «Міранна» за договором № 1 від 07.02.2013.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає підтвердженим факт здійснення господарської операції з поставки на адресу позивача нафтопродуктів ТОВ «Титан-Ойл», рух активів за господарськими операціями позивача з ТОВ «Титан-Ойл», що дає право позивачу сформувати податковий кредит за податковим накладними №36 від 25.04.2013, №41 від 26.04.2013.

До того ж, колегія суддів зауважує, що за приписами п. 184.5 ст.184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. Відтак, зважаючи на той факт, що анулювання реєстрації свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Титан-Ойл» відбулось 08.05.2013, тобто після видачі останнім податкових накладних №36 від 25.04.2013 та №41 від 26.04.2013, формування позивачем податкового кредиту за вказаними податковим накладними є правомірним та таким, що повністю узгоджується з приписами податкового законодавства.

Податковим органом ні під час розгляду заперечень позивача на акт перевірки № 117/1520/36812455 від 31.05.2013, ні під час розгляду скарг позивача на податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 № 0001051500 означені вище первинні документи до уваги не прийняті, фактично грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначено у зв'язку з недотриманням позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: неподання первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Титан-Ойл» до Заяви (Додатку № 8 до податкової декларації).

Апеляційний суд вважає такі дії податкового органу безпідставними.

Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПКУ України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Також те, що первинні документи подані позивачем пізніше ніж Заяви (додаток 8 до податкової декларації), не є порушенням приписів п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки ці документи подані товариством до моменту винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому останні повинні бути враховані відповідачем у відповідності до п.44.6 ст.44 ПК України, згідно якої платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, наведене свідчить про недоведеність відповідачем порушення товариством п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, що дає підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від 11 листопада 2013 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують досліджені у справі докази, а отже є підставою для скасування постанови суду.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Ойл» задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 811/3101/13-а скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001051500 від 07.06.2013.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна