Ухвала суду № 41950171, 03.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2014 рокусправа № 808/9371/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р.

у справі № 808/9371/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - позивач)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» (далі - відповідач)

про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам позивача на пільгових умовах відповідно до п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначав, що підприємством у повному обсязі не відшкодовано названі витрати, за період квітень-листопад 2013 року,заборгованість складає 59 026,39 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що за період квітень-листопад 2013 року сума фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, не була сплачена останнім у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року скасувати. Винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована відсутністю обов'язку у підприємства сплачувати витрати на виплату та доставку пенсій особам за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідач зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2013 року у справі № 808/7901/13-а з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_15. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14 за період з липня по серпень 2013 року в розмірі 28 703, 39 грн., тобто сума 28 703, 39 грн., входить до складу суми 59 026, 39 грн. що є предметом розгляду в цій справі.

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких названа особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що до складу суми позову 59 026. 39 грн. входять наступні суми:

- стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_4. - за період з квітня по листопад 2013 року

- 14 840, 26 грн.;

- стосовно ОСОБА_3 за період з червня по листопад 2013 року - 7925,88 грн.;

- стосовно ОСОБА_15, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14 - за період з вересня по листопад 2013 року - 36 260, 25 грн.

Отже, повторного стягнення суми не відбувається.

Представники сторін до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня по листопад 2013 р., що були складені позивачем, та згідно якого за рахунок підприємства підлягали відшкодуванню суми що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, здійснені позивачем громадянам ОСОБА_2 в розмірі 7 650,96 грн., ОСОБА_3 - 7 925,88 грн., ОСОБА_4 - 7 189,30 грн., ОСОБА_5 - 6 884,11 грн., ОСОБА_15 - 4 663,92 грн., ОСОБА_7 - 3 395,46 грн., ОСОБА_8 - 3 292,11 грн., ОСОБА_9 - 4 217,89 грн., ОСОБА_10 - 1 721,91 грн., ОСОБА_11 - 2 514 грн., ОСОБА_16 - 3 958,13 грн, ОСОБА_13 - 3 179,43 грн., ОСОБА_14 - 3 748,02 грн. за період з квітня по листопад 2013 року (а.с. 7-9, 11, 13, 15, 17, 19, 21-22).

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Одним із основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій. Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. за № 121/2001, повноваження Пенсійного фонду України здійснюється через утворені в установленому порядку відповідні управління та відділи.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону. України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-V пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на признання пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій.

Отже, діючим законодавством передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснити відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства згідно п.п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Щодо безпідставного стягнення з відповідача суми 28 703, 39 грн., слід зазначити наступне.

Як вказує відповідач, до складу суми позову 59 026. 39 грн. входять наступні суми:

- стосовно ОСОБА_17, ОСОБА_4. - за період з квітня по листопад 2013 року

- 14 840, 26 грн.;

- стосовно ОСОБА_3 за період з червня по листопад 2013 року - 7925,88 грн.;

- стосовно ОСОБА_15, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14 - за період з вересня по листопад 2013 року - 36 260, 25 грн.

Названі суми до складу позовних вимог у справі № 808/7901/13-а не входили.

У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 31.12.2003 р. (далі - Інструкція № 21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки відповідно до норм Інструкції № 21-1 обов'язок щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пов'язаний з отриманням розрахунків, що надсилаються органами Пенсійного фонду України на початку року, платникам не надано право ухилятись від виконання цього обов'язку з посиланням на не підтвердження органами Пенсійного фонду України фактично понесених витрат, а саме - відсутність доказів виплати цих коштів пенсіонерам.

Крім того, відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п.9.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-2 (далі - Порядок №21-2), на 1 січня кожного року органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами.

На вимогу платника органи Пенсійного фонду проводять звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються платниками за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників (абз.2 п.9.2 Порядку №21-2).

Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення. (абз.3 п.9.2 Порядку №21-2).

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством. (абз.4 п.9.2 Порядку №21-2).

Отже, відповідач не позбавлений можливості з'ясувати питання щодо фактичної виплати пенсії під час звірки.

Позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за період з квітня по листопад 2013 р. та вручено їх відповідачеві. Таким чином, позивач належними доказами підтвердив як суму, що підлягала відшкодуванню, так і обставини, які свідчать про обов'язок відповідача здійснити оплату.

Доказів щодо повторного включення до розрахунків суми 28 703, 39 грн., зокрема акту звірки, відповідач не надав.

Заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пенсій за період з квітня по листопад 2013 р. в сумі 59 026,39 грн. не сплатив.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» залишити без задоволення постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р.. - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р. у справі № 808/9371/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко