Ухвала суду № 41950174, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 рокусправа № 804/11883/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі № 804/11883/13-а за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу 10 вересня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти отримані незаконним шляхом в сумі - 820,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за період з 19 грудня 2012 року по 31 січня 2013 року відповідач на підставі недостовірних даних отримував матеріальне забезпечення передбачене законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки останній на момент звернення з заявою про надання статусу безробітного перебував у відносинах за договором цивільно-правового характеру від 03 грудня 2012 року №792 з ПАТ «Завод «Ленінська кузня».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що факт перебування відповідача на момент звернення з заявою до позивача про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю у трудових відносинах з ПАТ «Завод «Ленінська кузня» не підтверджений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду першої інстанції не ґрунтується на належних та допустимих доказах та не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач 19 грудня 2012 року звернувся до позивача з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

З матеріалів справи вбачається що, наказом позивача №НТ121219 від 19.12.2012 року відповідачу був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю (а.с.15).

Під час проведення перевірки (звірки) достовірності даних про отримані доходів на підприємствах в період їх перебування на обліку як безробітних в центрі зайнятості, встановлено, що відповідач «перебуваючи на обліку в Тернівському РЦЗ м. Кривого Рогу з 12 грудня 2012 року по 01 лютого 2013 року, отримав дохід від ПАТ «Завод «Ленінська кузня», а саме: «виплати відповідно до умов цивільно-правового договору» (а.с. 9-10).

01 лютого 2013 року відповідача знято з обліку Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу у зв'язку з працевлаштуванням (а.с. 6, 15).

09 серпня 2013 року Тернівським районним центром зайнятості м. Кривого Рогу було направлено відповідачу витяг із наказів від 09 серпня 2013 року та запропоновано в добровільному порядку повернути сплачені кошти на рахунок Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (а.с.16).

Стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача коштів в сумі - 820,89 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1,2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту наведених норм вбачається, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи на те, що у цьому спорі відповідач не є суб'єктом владних повноважень, і позовні вимоги не поєднані із вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, спір щодо стягнення безпідставно отриманої суми допомоги по безробіттю не є публічно-правовим, цей спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.06.2013 року у справі №21-124а13.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи те, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити.

Керуючись: пунктом 4 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі № 804/11883/13-а - скасувати та провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з цим позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 05 грудня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко