Ухвала суду № 41948454, 09.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р.Справа № 820/16376/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності: представника відповідача Мельник Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Валківської районної спілки споживчих товариств на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 820/16376/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області

до Валківської районної спілки споживчих товариств

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача борг на загальну суму 82231,39 грн. на р/р 256043122316 в ХОУ ВАТ "Держощадбанк" м. Харків., який виник на підставі рішення про застосування фінансових санкцій № 31 від 26.11.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.4 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пп. е) й) п.11 розділу VІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та приписів КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 вересня 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області проведена планова перевірка Валківської районної спілки споживчих товариств з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за період з 01.03.2006 року по 01.09.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 37 від 24.09.2009 року, яким встановлені наступні порушення:

- за період з 01.03.2006 року по 01.09.2009 року відповідач здійснював нарахування заробітної плати, але не нараховував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по тарифу 31,8 %, 33,2 % та 4 % від фонду оплати праці, що суперечить пункту 1 статті 15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 5.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України":

- донараховано внесків по тарифу 31,8, 33,2 % в сумі: 78523,23 грн.

- донараховано внесків по тарифу 4% в сумі: 2125,47 грн.

- перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу встановлені: дані по заробітній платі, утримання з неї, які знаходяться у відомостях персоніфікованого обліку, відповідають первинним даним бухгалтерського обліку, але, як зазначено вище, не відображена сума нарахування страхових внесків у розмірі 33,2 %, 31,8 %, 4%, як в бухгалтерських документах, так і в звітах до системи персоніфікованого обліку. При донарахуванні та сплаті страхових внесків подати "коригуючі" звіти до відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж згідно з чинним законодавством.

Вимогою № Ю-189 від 24.09.2009р. УПФУ в Валківському районі Харківської області визначено недоїмку зі страхових внесків на суму 80648,70 грн.

Зазначена вимога оскаржена позивачем у судовому порядку, проте постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року по справі № 2-а-3263/10/2070 в задоволенні позову Валківській районній спілці споживчих товариств відмовлено.

На підставі акту № 37 від 24.09.2009 року, управлінням Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області винесено рішення № 31 від 26.11.2013 року "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків" на суму 82231,39 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року по справі № 820/5815/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року, в задоволенні адміністративного позову про скасування рішення № 31 від 26.11.2013 року "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків" на суму 82231,39 грн. - відмовлено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості в судове засідання не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно ч.5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у справі за позовом Валківської районної спілки споживчих товариств до управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області про скасування рішення є судове рішення, яке набрало законної сили та яким надано правову оцінку оскаржуваному рішенню №31 від 26.11.2013 року "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків", в розмірі 82231,39 грн., а також доводам апелянта, щодо незгоди з ним.

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в період після 01.01.2004 року, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час загальна сума заборгованості відповідачем не сплачена та становить 82231,39 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника.

Відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надав доказів щодо сплати боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року по справі № 820/16376/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Валківської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 820/16376/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2014 р.