Ухвала суду № 41948433, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 242/2249/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 31.07.2014р. по справі № 242/2249/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області третя особа Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу шахта "Росія"

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу шахта "Росія", в якому просив:

-визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії;

-зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії починаючи з 01.07.2014 року згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі 80 % середнього заробітку шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з урахуванням страхового та пільгового стажу роботи з 01.03.2010 р. по 19.05.2010 р. на ВП Шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля".

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 31.07.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зазначає, що ВП Шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля" пред'явлені вимоги про сплату боргу, які не сплачені, а тому підстав для перерахунку пенсій без сплати страхових внесків у пенсійного фонду не має.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.06.2014 року звернувся до відповідача з письмовою заявою № 1740 про перерахунок пенсії. Рішенням від 23.06.2014 р. Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки на день звернення за перерахунком пенсії його стаж на підземних роботах складає 14 років 10 місяців 20 днів, замість необхідних 15-ти років, передбачених Законом України «Про престижність шахтарської праці», що обумовлено несплатою страхових внесків з 01.03.2010 р. по 19.05.2010 р. ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

Відповідно листа Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області №65/Б-02-01-01 від 16.06.2014 р., зазначено, що за період роботи позивача на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 р. по 19.05.2010 р. підприємством не сплачено страхові внески, тому цей період не може бути врахований до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії.

Відповідно довідки ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» № 04-21/1662 від 03.06.2014 р., утримання з заробітної плати працюючих ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» страхові внески за період з 01.01.2010 р. по 19.05.2010 р. до Пенсійного фонду м. Новогродівка зараховані повністю.

Згідно довідки №1472 від 03.06.2014 виданої ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_1 працює на ВП «Шахта «Росія» з 19.05.2010 р. гроз, сума нарахованих страхових внесків до ПФУ за період з 01.01.2010 р. по 19.05.2010 р. складає 507 грн. 21 коп.

Відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №04-22/1647 виданої ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» від 30.05.2014 р., ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВП «Шахта «Росія» з 01.01.2010 р. по 19.05.2010 року горноробочим очисного забою.

Згідно виписки з наказу про атестацію робочих місць на шахті «Росія» №57 ОТ від 08.04.2005 р., №41 ОТ від 07.07.2010 р., на основі результатів проведеної атестації робочих місць професії: горно робочий очисного забою підземний, дають право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 розділу 1 підрозділу 1.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по стажу з урахуванням періоду роботи на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія» з 01.03.2010 року по 19.05.2010 року відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка забезпечує гарантії прав і законних інтересів застрахованих осіб, держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках. Також держава створює умови для функціонування страхових організацій і гарантує дотримання ними законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, які отримують довічні пенсії відповідно до закону.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта в апеляційній скарзі, на те, що підприємством, на якому працював позивач, не було своєчасно сплачено страхові внески, оскільки, своєчасність сплати страхових внесків не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Отже, несплата або несвоєчасна сплата стразових внесків до Пенсійного фонду України не можуть позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що відповідач безпідставно не врахував період роботи позивача на ВП "Шахта "Россія".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідальність за несплату страховку внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює позивач. Саме він нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу і, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на підставі боргу підприємства перед Пенсійним фондом України по виплаті страхових внесків, відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення, яке передбачено Конституцією України.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Селидівського міського суду Донецької області від 31.07.2014 року по справі № 242/2249/14-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 31.07.2014р. по справі № 242/2249/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.