Постанова № 41944185, 18.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 р. Справа № 804/19242/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області до Закритого акціонерного товариства "Оветри" про стягнення заборгованості у розмірі 12 100,66 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оветри» заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року у розмірі 12 100,66 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року № 804/7396/14, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року, провадження у адміністративній справі закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 року скасовано ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року по справі № 804/7396/14 та направлено справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 21.11.2014 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В.

Позивач у судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.

Відповідач є зареєстрованою юридичною особою та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за період березень 2013 року, у якому відповідач самостійно визначив суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті у розмірі 12 100,66 грн.

У встановлений строк відповідач не сплатив суму єдиного внеску.

Позивачем направлено відповідачу вимогу № Ю-54 від 08.05.2013 року, яка отримана останнім 14.05.2013 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 2 статті 25 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Оскільки відповідачем не сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12 100,66 грн., то остання підлягає стягненню.

Судом відхиляються доводи відповідача, які викладені у письмових запереченнях на позовну заяву від 06.06.2013 року, про те, що справа підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства з огляду на наступне.

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ та копії ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014 року по справі № Б24/423-09 відносно відповідача 16.10.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство.

Станом на день розгляду справи відповідач не визнаний банкрутом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" від 6.12.2012 року №5518-VI були внесені зміни до деяких законодавчих актів.

Так, частину 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI викладено в наступній редакції: "Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України".

Пункт 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: " справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України".

Разом з тим, відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI (в редакції згідно Закону України від 02.10.2012 року № 5405-VI): положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки провадження у справі про банкрутство відповідача порушено Господарського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2009 року, тобто, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-VI, положення зазначеного Закону не можуть застосовуватись господарськими судами у відношенні такого боржника, в тому числі не підлягають застосуванню до спірних правовідносин і положення ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що вступила в дію 19.01.2013 року.

Враховуючи те, що провадження у справі про банкрутство порушено ще у 2009 році, то вимоги позивача про стягнення заборгованості у даній адміністративній справі є поточними кредиторськими вимогами, тобто які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить заборони відкриття провадження у справі та розгляду справи судами у порядку адміністративного судочинства, у разі порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Згідно частини 3 статті 23 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі.

З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури.

Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

Оскільки станом на день розгляду справи відсутнє рішення суду про визнання відповідача банкрутом, то адміністративний суд вправі розглядати справу про стягнення заборгованості з відповідача, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство.

За вказаних обставин суд задовольняє заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оветри» (код ЄДРПОУ 05517423) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період березень 2013 року у розмірі 12 100,66 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка