Постанова № 41943601, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/31413/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 по справі №2а-1670/542/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.02.2010 №0000112202/0, від 14.04.2010 №0000112202/1, від 05.07.2010 №0000112202/2, від 13.09.2010 №0000112202/3.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 №0000112202/0. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Полтаві 20.05.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.06.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, пункту 13.2 статті 13, пункту 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470, статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 №29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за №723/1748, Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, статей 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Полтава проведено планову виїзну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту «в» пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток нерезидентів із джерелом походження з України при виконанні контракту від 04.03.2009 №4 з «WAFIOS AG» (Німеччина).

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Полтава складно акт від 04.02.2010 №749/23-5/00232124 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 №0000112202/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 43474,02грн., в тому числі за основним платежем 14491,34грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28982,68грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження спірного рішення скарги позивача залишено без задоволення, у зв'язку з чим податковим органом з метою доведення нового граничного строку сплати податкового зобов'язання прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.04.2010 №0000112202/1, від 05.07.2010 №0000112202/2, від 13.09.2010 №0000112202/3.

Відповідно до пункту 1.36 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Судами встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Полтавський автоагрегатний завод» та фірмою «WAFIOS AG» укладено контракт від 04.03.2009 №4 предметом якого виконання робіт по введенню в експлуатацію електронного пружинонавивочного станку моделі FSE 23 виробництва фірми «WAFIOS AG», , загальна вартість робіт по контракту 8800 Євро.

Згідно з умовами контракту, виконавець зобов'язується відрядити свого спеціаліста для виконання робіт з введення в експлуатацію вказаного станку, усунути недоліки якщо буде виявлено, що предмет поставки не відповідає умовам контракту №01/02-08, виготовити промислову партію пружин, провести навчання спеціалістів замовника.

Позивачем сплачено на користь «WAFIOS AG» 14.04.2009 - 4400 Євро (44968,92грн.) та 22.09.09 - 4400 Євро (51640,01грн.).

Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг» та інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно з пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до пункту 1 статті 7 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470.

Відповідно до пункту 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Згідно з пунктом 8 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Таким чином, з метою звільнення від оподаткування на території України резидентом до перевірки повинна бути подана довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, в оригіналі або її нотаріально засвідчена копія.

В той же час, судами було встановлено, що такої довідки позивачем до перевірки надано не було, що свідчить про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції, що у такому випадку оподаткування доходів нерезидента, отриманих ним у вигляді плати за зовнішньоекономічним контрактом з українським підприємством, повинно здійснюватись відповідно до законодавства України, а саме у порядку та за ставками, визначеними в статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, визначення Відкритому акціонерному товариству «Полтавський автоагрегатний завод» грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 №0000112202/0 є правомірним.

В той же час, відповідно до пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності у відповідача законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.04.2010 №0000112202/1, від 05.07.2010 №0000112202/2, від 13.09.2010 №0000112202/3 є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 по справі №2а-1670/542/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв