Ухвала суду № 41943600, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/60579/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Бовкуна В.В.,

представника відповідача Української Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2011 по справі №2-а-13180/10/2070 за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2011, позовні вимоги Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.09.2010 №00006000852.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові 16.09.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.12.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 1 статті 4, статті 78, частини другої статті 86 Митного кодексу України, статей 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», статті 15, пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 1, 2, частини першої та четвертої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», абзацу шостого та двадцять третього частини першої статті 1, частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктів 1.1, 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574 та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові проведено виїзну позапланову перевірку Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства з питань дотримання валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій при виконанні експортно-імпортних контрактів за період з 01.04.2009 по 31.07.2010.

Перевіркою встановлено порушення статей 1 та 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» при виконанні імпортних контрактів.

За результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові складено акт від 13.09.2010 №3313/50-111/14308894 та прийнято рішення від 27.09.2010 №00006000852 про застосування до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4215405,15грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин першої та другої статті 43 Митного Кодексу України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з частиною п'ятою статті 43 Митного Кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці, неможливе без фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому, перетин товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України, і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення ВМД.

В той же час, як встановлено судами, за контрактом від 24.12.2007 №28, укладеним позивачем з Відкритим акціонерним товариством «Конструкторське бюро електровиробів XXI століття», відбулося повернення валютних коштів у сумі 35552,22 рублів за меморіальним ордером від 24.03.2010 №14959 з порушенням встановлених строків на 52 дні за період з 01.02.2010 по 24.03.2010.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що пеня за вказане порушення неправомірно нарахована податковим органом протягом часу дії мораторію.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується, вважає їх помилковими та передчасними з огляду на те, що такі висновки зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, висновок судів про порушення строків розрахунків за контрактом від 24.12.2007 №28 на 52 дні є передчасним оскільки не ґрунтується на належних та допустимих доказах з огляду на те, що судами не з'ясовано умови зазначеного контракту (імпортна чи експортна операція), граничний строк надходження товару чи зарахування виручки на рахунок резидента (в залежності від операції), чи повернення авансового платежу.

Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів податковий орган не має права нараховувати платнику податків (боржнику) пеню за порушення строків, передбачених статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті».

Проте, податковий орган не позбавлений права нараховувати пеню за відповідні порушення в той час, коли мораторій на задоволення вимог кредиторів не діє.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо позивача декілька раз порушувалася справа про банкрутство та запроваджувалися мораторії на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, для правильного вирішення справи необхідним є встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин справи щодо періодів дії мораторіїв та відповідно чи нараховувалася податковим органом пеня згідно з оскаржуваним рішенням саме протягом дії мораторію, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, відповідно до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2011 по справі №2-а-13180/10/2070 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв