Ухвала суду № 41943598, 21.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 листопада 2014 року м. Київ В/800/4670/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,перевіривши заяву Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.07.2014

у справі № 826/8019/13-а (№ К/800/1283/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Макрохім»

до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.07.2014 у названій справі.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.07.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії: постанови Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014 у справі № 2а-14333/11/0170/26 (№ К/9991/68848/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № 2а-4419/10/2670 (№ К/9991/26540/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 у справі № 2а-18701/11/2670 (№ К/800/44495/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), у яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та додатків, доданих до неї, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на яку посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зокрема, у рішенні касаційного суду, яке заявник просить переглянути, зазначено, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд касаційної інстанції встановив, що наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій та законність формування податкового кредиту та витрат за вказаним договором.

У рішеннях Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014 у справі № 2а-14333/11/0170/26 (№ К/9991/68848/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), від 26.03.2014 у справі № 2а-4419/10/2670 (№ К/9991/26540/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), від 16.10.2013 у справі № 2а-18701/11/2670 (№ К/800/44495/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), на які посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, позивачем не доведено реальність господарських операцій, наявними у справах первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Міжрегіональному Головному управлінню Міндоходів - Центральному офісу з обслуговування великих платників у допуску справи № 826/8019/13-а (№ К/800/1283/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.07.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя(підпис)А.М. ЛосєвСудді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.О. Федоров (підпис)Т.М. Шипуліна