Ухвала суду № 41943416, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/800/2573/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012

у справі № 2а/0570/13937/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - позивач, ПАТ «МК «Азовсталь») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.10.2012 № 0000731510/21275/15-17/1-1/00191158.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій спростували доводи суб'єкта владних повноважень стосовно формування позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування із порушенням норм податкового законодавства.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012 і відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесення оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС проведено камеральну перевірку ПАТ «МК «Азовсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2012 р., за наслідками якої складено акт від 19.09.2012 № 375/15-17/1-1-00191158.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року на 1 116 008 грн. внаслідок непідтвердження факту сплати постачальникам частини залишку від'ємного значення за червень 2012 р. на вказану суму.

Відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731510/21275/15-17/1-1/00191158 від 05.10.2012, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2012 р. в розмірі 1 116 008 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «МК «Азовсталь» в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р. задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 357 278 616 грн.

З розрахункових документів (платіжних доручень), які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що позивачем у червні 2012 р. здійснено оплату товарів (послуг) постачальникам на загальну суму 861 716 363,35 грн., в тому числі: податок на додану вартість - 178 520 093,80 грн.

Різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у червні 2012 року має від'ємне значення та становить 161 484 086 грн. (рядок 19). Дана сума зарахована платником податків до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 20.2).

Сума фактично сплаченого позивачем постачальникам податку на додану вартість в ціні товару у червні 2012 р. в розмірі 161 484 086 грн., яка віднесена позивачем до складу від'ємного значення червня 2012 р. та зарахована до складу податкового кредиту липня 2012 р., підтверджена відповідними платіжними документами та податковими накладними.

За наслідками господарської діяльності у липні 2012 р. позивачем 17.08.2012 подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій задекларовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 161 484 086 грн. (рядок 21). З урахуванням відсутності позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплати до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, складає 161 484 086 грн. (рядок 22). Розрахована позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 р. на рахунок платника у банку складає 161 484 086 грн. (рядки 23, 23.1).

Задля отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2012 р. ПАТ «МК «Азовсталь» подано до податкового органу розрахунок коригування сум податку на додану вартість (додаток Д1), довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормами п. 200.4 ст. 200 Кодексу визначено: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, податок на додану вартість є непрямим податком, особливістю справляння якого є можливість в подальшому відшкодувати понесені витрати зі сплати цього податку шляхом зменшення належних до сплати сум ПДВ за рахунок від'ємного значення з наступним відшкодуванням цього податку з бюджету, - за умови підтвердження права позивача на податковий кредит по господарських операціях.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як в ході перевірки, так й в процесі розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, орган державної податкової служби визнав правильність формування позивачем податкового кредиту червня 2012 р.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення повністю відповідають вимогам п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, оскільки містять як зазначене призначення платежу (цілі перерахування), так і найменування документів, на підставі яких здійснюється перерахування грошових коштів.

Жодною нормою законодавства не передбачено зазначення у графі «Призначення платежу» періоду, в якому отримано товари, які оплачені даним платіжним дорученням.

Отже, доводи скаржника стосовно того, що платіжні документи не відповідають поняттю «платіжне доручення» у розумінні п. 1.4 вказаної Інструкції та поняттю «первинний документ» в розумінні ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», є необґрунтованими.

За таких обставин, оскільки факти, вказані в акті перевірки, не відповідають обставинам справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС № 0000731510/21275/15-17/1-1/00191158 від 05.10.2012, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2012 р. в розмірі 1 116 008 грн., є протиправним та підлягає визнанню недійсним.

Наведене доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012 у справі № 2а/0570/13937/2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) А.М. Лосєв Судді:(підпис) Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна